Публікації

25.06

«Укртатнафта» розпочала поставки авіапалива для Міноборони

ПАТ «Укртатнафта» підписало з Міністерством оборони контракт на поставку 3550 тонн авіаційного палива. Копію договору від 23 червня опубліковано в системі ProZorro. Це перший, підписаний групою «Приват», контракт з оборонним відомством, як мінімум з 2015 року, з моменту запуску системи ProZorro.

Компанія зобов’язалась поставити до 23 липня паливо по 16 256 грн./т. За даними щорічного цінового моніторингу «Консалтингової групи А-95», 23 червня на оптовому ринку новополоцьке РТ пропонувалося компанією «БНХ-Україна» по 14 150 грн./т (за передоплатою і без урахування доставки). Ціна Міноборони включає логістичні затрати, крім того, відомство купує паливо з відстроченням платежу, що також впливає на ціну.

Контракт підписано за підсумком тендеру 12 травня. Тоді на аукціоні «Укртатнафта» запропонувала найвищу ціну серед 6 учасників. Її пропозиція була на 29% чи на 3656 грн.
за тонну дорожчою, ніж компанії «ОККО», яка на аукціоні запропонувала найнижчу вартість (12 600 грн./т). Та з 29 травня по 11 червня пропозиції решти 5 компаній, у тому числі й «ОККО», було почергово відхилено тендерним комітетом з формулюванням «не усунення недоліків у тендерній документації». Пропозицію «Укртатнафти» 16 червня було акцептовано. Також 19 червня Міноборони, після відхилення заявок решти учасників, акцептувало пропозицію «Укртатнафти» на поставку 1,2 тис. тонн РТ.

За матеріалами інтернет-видання «Всеукраїнські Вісті»

25.06

Заступник міністра економіки сфальсифікував засідання торгової комісії

Заступник міністра економіки Тарас Качка сфальсифікував засідання торгової комісії, яка повинна була захистити український паливний ринок від російської експансії. Під такими заголовками вийшло ряд статей про дивну поведінку чиновника під час засідання міжвідомчої комісії з питань торгівлі. Та виявляється, ніякого засідання не було, а чиновник спробував домовитись із членами комісії про потрібні йому результати, а коли не вдалось провести потрібне рішення – засекретив результати голосування. Детальніше у випуску ТСН.19:30 за 23 червня 2020 року: https://www.youtube.com/watch?v=3WdiebY-5Cc

23.06

У Мінекономіки зірвали засідання торгової комісії, яка мала захистити український паливний ринок від російської експансії

Джерела УНІАН в комісії повідомили, що заступник міністра економічного розвитку Тарас Качка намагався домовитися з членами комісії про підписання ними небезпечних для України рішень без фактичного проведення засідання.

19.06

Как Украине ослабить российскую топливную удавку

Зависимость Украины от импорта дизельного топлива и сжиженного газа из России достигает критической точки, в то же время национальные производители готовы самостоятельно наполнить рынок без повышения цен. УНИАН попытался разобраться, какие меры предлагается принять для снижения доли российских поставок до безопасного уровня и как это отразится на ценах на топливо для автомобилистов. Более сорока процентов поставок дизельного топлива и сжиженного газа в Украину продолжает поступать из Российской Федерации, ведущей уже шестой год войну против нашей страны. Помимо того, что для страны-агрессора украинский топливный рынок позволяет продолжать получать сверх прибыли, этот импорт является инструментом манипуляций в руках путинской России, которая по воле «батюшки царя» может в любой момент дестабилизировать рынок. Украина на примере природного газа уже имеет успешный опыт снижения импортной зависимости от России. Нам удалось полностью заменить его поставками из европейских стран. По тому же пути необходимо идти и другим энергетическим рынкам. В частности, нефтепродуктам, поскольку при должной государственной поддержке украинская нефтеперерабатывающая отрасль смогла бы удовлетворить потребности национальной экономики в топливе и обеспечить страну нефтепродуктами высокого качества. Член правления Украинской энергетической ассоциации Дмитрий Марунич считает, что наша страна сохраняет слишком значительную долю поставок топлива из одного источника, и это является проблемой. К примеру, в Евросоюзе действуют директивы, которые предписывают ограничивать долю поставок из одного источника тридцатью процентами. «В ситуации с Украиной импортная зависимость усугубляется непредсказуемостью действий российских властей. Мы это и раньше наблюдали. Бывали периоды, когда по необъяснимым причинам российские власти блокировали или уменьшали поставки энергоресурсов именно по сжиженному газу, поскольку в Украине это значительная доля. Поэтому по независящим от нас и непредсказуемым причинам Россия может просто ограничить поставки, что приведет к дефициту, росту цен и дестабилизации», – сказал он УНИАН. Эксперт обращает внимание, что российское правительство, в отличие от украинского, длительное время субсидирует производство и экспорт нефтепродуктов через так называемый, налоговый маневр, и таким образом стимулируется собственное производство нефтепродуктов, а не экспорт сырой нефти. За счет субсидирования доля российских нефтепродуктов в общей структуре импорта Украиной дизельного топлива (ДТ) на начало года достигла 47 процентов, сжиженного газа – 55 процентов.

Защита украинского производителя

Понимая не равные возможности на рынке, в январе три национальных товаропроизводителя – «Укртатнафта», «Укрнафта» и «Укргазвыдобування» – подали совместную жалобу в Межведомственную комиссию по международной торговле Украины о внедрении компенсационных мер – пошлины в размере 8,46 процентов с 2020 года на российское импортное дизельное топливо и сжиженный газ. Марунич пояснил, что украинский рынок является премиальным для российского ДТ и сжиженного газа, поэтому введение пошлины не приведет к значительному сокращению таких поставок, дефициту и росту цен для автомобилистов. С учетом факторов высокой маржинальности российским поставщикам будет выгодно сохранить долю на украинском рынке. «Когда в прошлом году ввели пошлину 4 процента на поставки продукта нефтепроводам, которая и сейчас действует, то поставки из России по сути не снизились. РФ сохранила свою рыночную долю, поэтому маловероятно, что они откажутся от украинского рынка. Просто они уменьшат свою маржу, но Украина за счет этого получит большую потенциальную загрузку внутреннего производителя. Это та же защита национального производителя, которой занимаются сейчас и в РФ и, например, в Казахстане», – сказал он. Эксперт считает, что даже если из-за введения пошлины доля поставок из РФ несколько снизится, то она может перераспределиться и заполнится за счет поставок из других стран. «У нас уже это происходило. Например, в прошлом году на юге Украины за счет морских поставок. Из Туркменистана, Румыния, Израиля, Италии морские поставки выросли существенно, хотя раньше они были минимальными. Это нормальная диверсификация источников поставок, и цены при этом не повысились. В принципе, с учетом того, что терминалы у нас загружены наполовину, есть свободные мощности для поставок», – добавил энергетический эксперт. В свою очередь, «Укртатнафта», которая является оператором Кременчугского нефтеперерабатывающего завода, официально заявила о готовности подписания долгосрочных контрактов на поставки топлива на действующих условиях, что нивелирует опасения о повышении цен после введения пошлин. “Мы готовы подписывать контракты на поставку дизельного топлива с металлургами, аграриями, сетями АЗС на существующих сейчас условиях, независимо от того, будет ли пошлина на российские нефтепродукты или нет. Чтобы таким образом ответить на обвинения, которые публикуют защитники интересов России на нашем рынке”, – говорится в заявлении компании. “Зрада отменяется! Кременчугский НПЗ официально заявил о готовности подписания долгосрочных контрактов на текущих условиях, что полностью нивелирует заявления лоббистов российского импорта о повышении цен! Пожалуйста, контрактируйтесь у национального производителя и никакого повышения цен после введения пошлин на российский импорт не состоится”, – сказал первый заместитель гендиректора “Укртранснафты” Андрей Пасишник.

Лоббирование российского топлива

 Украинские производители заявили, что Украина способна обеспечить себя бензином на 100 процентов. Но пул из российских нефтяных компаний и украинских дельцов пролоббировал увеличение акцизов на украинский бензин в четыре раза и создал в нашей стране рынок для российского сжиженного газа, который многими автомобилистами используется в качестве альтернативы более дорогому бензину. Потребление сжиженного газа в нашей стране превысило уже два миллиона тонн в год, на этом топливе ездит у нас уже более трети автотранспорта. Но Украина не способна производить такой объем сжиженного газа даже теоретически. Сжиженный газ LPG – это продукт, который, по словам специалистов, могут в достаточном количестве производить только страны с большими объемами добычи природного газа и нефти. Одновременно с увеличением рынка LPG потребления бензинов в Украине упало с 4,5 миллионов тонн до 2 миллионов тонн в год. «Нонсенс! На украинский продукт в разы повысили акцизный налог, чтобы украинский потребитель покупал российский сжиженный газ. Мы понимаем наших потребителей, когда считаешь каждую копейку, – нет времени задавать вопрос: где производят дешевый сжиженный газ? Но мы не понимаем чиновников, которые стимулируют потребление российского продукта и при этом потери бюджета по акцизному налогу составляют 13 миллиардов гривен в год», – говорится в заявлении трех украинских компаний. Стоит отметить, что часть отечественных нефтяных трейдеров, которые закупают российские нефтепродукты, категорически против повышения пошлин на ДТ и сжиженный газ из России и считают, что этот рынок должен оставаться не регулированым. Но в перспективе доминирующая доля стран-поставщиковресурса сделает позиции самих этих трейдеров уязвимыми. «Опасность заключается в том, что если будет продолжаться доминирование импорта, а ситуация с внутренней переработкой будет ухудшаться, то в случае потенциальных ограничений из той же России и Белоруссии трейдеры могут оказаться в ситуации, когда они просто не смогут купить нефтепродукты, насытить рынок, и это ударит по их бизнесу», – считает Марунич. «Внутренний производитель гарантирует некую стабильность на рынке помимо серьезного вклада в ВВП государства, рабочих мест и прочего. То есть, не стоит задача запретить импорт нефтепродуктов из РФ, а стоит задача дать стимулы для внутреннего производства нефтепродуктов, что является нормальной протекционистской политикой», – добавил он.

Правительство разучилось планировать

Научный сотрудник Национального института стратегических исследований Геннадий Рябцев рассказал УНИАН, что проблема большой импортной зависимости Украины от поставок энергоносителей из РФ неоднократно артикулировалась властью и прописана во всех документах страны стратегического характера. Но она не имеет простых решений, а требует комплексного подхода. «Нужно развивать отечественную добычу, а для этого недостаточно возможностей и стимулов. Особенно сейчас, когда цены на нефть ниже, чем два года назад. Для стимулирования добычи нужно принимать соответствующие документы. К сожалению, такое ощущение, что в нашей стране государству нефтепродукты вообще не нужны», – сказал он. По его словам, единственная попытка правительства «позаботиться» о рынке топлива заключалась в проведении показательных рейдов на «подзаборные заправки», которые работают без разрешений. Но и такие меры не приносят результата, а лишь создают видимость. «Действительно, есть такие нелегальные станции, но нельзя с ними бороться рейдами, поскольку это разовая акция. Можно конфисковать цистерну со штуцером, но она окупается за две-три недели, и понятно, что те, у кого изъяли эти цистерны, давно купили новые и сейчас также благополучно промышляют продажей топлива на местных дорогах. Это единственное, где было замечено государство. Другие сферы рынка топлива обсуждаются по остаточному принципу», – пояснил Рябцев. Эксперт считает, что в Украине нет государственной политики на рынке нефтепродуктов; акцент был смещен на газ и электрическую энергию, а проблемы на других энергетических рынках игнорируются. «Наше правительство разучилось планировать, это видно и по скандалу с программой деятельности нынешнего Кабмина. Насколько мне известно, в этом документе ни о нефтепродуктах, ни об увеличении добычи нефти и газового конденсата ничего не сказано, что подтверждает тезис о том, что эти вопросы не попали в повестку дня нынешнего правительства», – добавил он. Совсем недавно при Министерстве энергетики был сформирован Экспертный совет для решения кризисных проблем в отрасли, но рабочая группа по нефти и нефтепродуктам просто не была создана. Вероятно, власти считают, что в Украине нет как топливного рынка, так и проблем. Может, министерству энергетики и правительству пора, наконец, обратить внимание на эту сферу, а не по привычке в экстренном порядке «тушить пожары», когда российская топливная петля затянется на шее отечественной экономики, и украинские автомобилисты почувствуют на себе последствия чиновничьей глупости и бездеятельности.

Подробнее на УНИАН: https://www.unian.net/economics/energetics/rossiyskoe-toplivo-kak-ukraine-oslabit-rossiyskuyu-toplivnuyu-udavku-novosti-segodnya-11043308.html

16.06

Український ринок врятує введення мита на російські нафтопродукти – експерт

Український ринок врятує введення мита на російські нафтопродукти. Таку думку у своїй статті для УНІАН висловив член правління Української енергетичної асоціації Дмитро Марунич. Він нагадав, що основним джерелом постачання дизпалива на вітчизняний ринок залишається Російська Федерація. Кременчуцький НПЗ і Шебелинський ГПЗ можуть забезпечити внутрішній ринок України бензином на 100%, дизпаливом – на 50%, LPG – на 60%, але вітчизняний ринок залишається залежним від імпорту. Так, споживання дизпалива у I кварталі 2020 року становило 1,387 мільйона тонн, що на 1,5% менше, ніж за аналогічний період 2019 року.

За даними Марунича, частка Росії у постачанні дизпалива на вітчизняний ринок у першому кварталі цього року склала 41%. Разом із тим, імпорт російського дизпалива у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року, знизився на 10%. Цьому сприяло обмеження поставок трубопроводом “ПрикарпатЗахідтранс”, на які від жовтня 2019 року було встановлено спеціальне мито у 4%. Одразу на 45% зменшилися і поставки з білоруських НПЗ через обмеження поставок російської сировини в І кварталі 2020 року.

“Здавалося б, на фоні такого падіння імпорту із традиційних джерел ринок мала б очікувати глибока криза, а споживача – зростання цін на АЗС, спричинене дефіцитом? Однак ринок прийняв ці виклики і витримав. Так, зниження білоруського імпорту було частково компенсовано більш ніж дворазовим зростанням поставок литовського палива. Зросли поставки через морські порти на півдні країни”, – зазначив він.

Експерт зауважує, що Росія має важелі впливу і на другого за обсягами постачальника дизпалива в Україну – Білорусь, і зимовий конфлікт між Москвою і Мінськом стосовно постачання нафти призвів до суттєвого зменшення імпорту нафтопродуктів із РФ.

Марунич пропонує обмежувати присутність російських нафтопродуктів, що має стати стратегічним кроком для української влади. Він нагадав, що 21 січня 2020 року національні виробники нафтопродуктів – ПАТ “Укртатнафта”, АТ “Укргазвидобування”, ПАТ “Укрнафта” – подали спільну скаргу щодо субсидованого імпорту російських нафтопродуктів. Заявники пропонують на 2020 рік встановити ставку компенсаційного мита на рівні 8,46%, що фактично дорівнює додатковій маржі, яку отримують трейдери та російські експортери.

У разі ухвалення такого рішення додаткові надходження мит від російських нафтопродуктів вже у цьому році можуть становити 1,2 мільярда гривень та 3,6 мільярда гривень у 2021 році. “Фактично Росія порушує правила міжнародної торгівлі при поставках нафтопродуктів до України, компенсуючи витрати виробникам з бюджету РФ, за схемою повернення з бюджету акцизів, що є субсидуванням та ігнорування норм ВТО. Окремі норми Податкового Кодексу РФ вводять персоніфіковані субсидії для російських НПЗ, які залежать від обсягів переробки нафти і обсягів виробництва продукції відповідної якості з цієї нафти, обсягів експорту і цін реалізації нафтопродуктів на експорт і на внутрішньому ринку, враховують місця розташування НПЗ і закладає механізм компенсації логістичних витрат, пов’язаних з експортом нафтопродуктів», – зауважив Марунич.

За його даними, лише у 2019 році за такими параметрами компенсації нафтовим компаніям із Фонду національного добробуту склали 400-450 мільярди рублів. Разом із цим, він переконаний, що, окрім економічних аспектів, також не слід забувати і про політичні. “Зважаючи на агресивну політику Москви у відношенні України, спровокувавши чергову кризу, російська влада цілком може використати залежність українського ринку нафтопродуктів для реалізації власних цілей, що далекі від економіки”, – вважає Марунич.

Експерт також нагадав, що пандемія коронавірусу призвела до повернення до політики економічного ізоляціонізму навіть у тих країнах Заходу, що раніше виступали за пришвидшення глобалізації та лібералізацію світової торгівлі.

“На пострадянському просторі країни, що традиційно мають добрі стосунки з Росією, також використовують протекціоністські заходи. Зокрема, Казахстан, що є членом Митного союзу, запровадив чергові обмеження на поставки російського автомобільного палива на власну територію. Завдяки розумній протекціоністській політиці місцеві НПЗ ще у 2018 році завершили модернізацію, в результаті чого зросли обсяги виробництва. Збільшені потужності дозволили підприємствам не лише забезпечити внутрішній ринок, а й суттєво збільшити обсяги експорту нафтопродуктів, зокрема, і до України”, – констатував він.

Як повідомляв УНІАН, посилаючись на заяву народного депутата України Олександра Дубінського до голови Національної поліції України Ігоря Клименка, службові особи Департаменту торговельного захисту та Міжнародної комісії з міжнародної торгівлі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, зловживаючи своїм службовим становищем, здійснили свідому підготовку проекту незаконного рішення про відмову в проведенні антисубсидиційного розслідування за спільною скаргою вітчизняних нафтопереробних підприємств на імпорт російських нафтопродуктів.

Детальніше на УНІАН: https://www.unian.ua/economics/energetics/ukrajinskiy-rinok-vryatuye-vvedennya-mita-na-rosiyski-naftoprodukti-ekspert-novini-sogodni-11032853.html?_ga=2.126061834.626569501.1592209570-670571854.1579504821