Публікації

11.11

У 2020 році «Укртатнафта» припинила випускати мазут

Кременчуцький нафтопереробний завод «Укртатнафта» в 2020 році припинив випуск мазуту і наростив виробництво світлих нафтопродуктів. Про це у розмові з enkorr повідомив топ-менеджер підприємства.

За його словами, відмовитися від випуску мазуту дало змогу активне виробництво дорожнього бітуму, попит на який зріс через активізацію дорожнього будівництва в країні.

«Мазут можна тільки експортувати, але для цього потрібно доводити його якість до експортного за допомогою додавання деяких легких фракцій. Тепер ми перейшли на випуск бітуму, а фракції пустили в перероблення і отримуємо додаткові обсяги дизельного пального і бензину», – розповів представник підприємства.

Щоб уникнути вироблення і експорту мазуту в зимовий період, коли попит на бітум припиниться, на заводі розробляють план напрацювання і зберігання компонентів бітуму до початку весняного будівельного сезону.

За словами джерела, випуск дизельного пального також вдалося підвищити через скорочення виробництва авіаційного гасу, споживання якого знизилося вдвічі через карантин.

«Разом зі збільшенням завантаження і переформатування виробництва ми збільшили і вироблення бензину. За нинішніх обсягів сировини наші продажі поки збалансовані», – підкреслив співрозмовник.

Знизити собівартість бензину дала змогу установка ізомеризації, запуск якої відбувся у жовтні цього року. Нагадаємо, її основний ефект для заводу полягає у відмові від закупівлі імпортного МТБЕ.

За даними «Консалтингової групи А-95», у порівнянні з аналогічним періодом минуло року за 9 місяців 2020 року «Укртатнафта» збільшила випуск дизельного пального на 49,4% (до 795 тис. т), бензину – на 18,8% (662 тис. т), виробництво скрапленого газу знизилося на 13,5% (79 тис. т).

Очікується, що в поточному році «Укртатнафта» переробить 3,1 млн т сировини, тим самим збільшивши завантаження на 33% в порівнянні з 2019 роком.

За повідомленням інтернет-видання «Enkorr»: https://enkorr.ua/uk/news/v_2020_godu_ukrtatnafta_prekratila_vypusk_mazuta_/243784

6.11

Директор Української енергетичної асоціації Юлія Підкоморна: Країна, з якою ми фактично воюємо, продає в Україну половину від усього нашого імпорту скрапленого газу та 40% імпортованого дизеля

Директор Української енергетичної асоціації Юлія Підкоморна: Країна, з якою ми фактично воюємо, продає в Україну половину від усього нашого імпорту скрапленого газу та 40% імпортованого дизеля

Директор Української енергетичної асоціації Юлія Підкоморна розповіла УНІАН, як зареєстрований у Раді законопроект щодо вирівнювання акцизів на пальне сприятиме відновленню українського ринку нафтопереробки, зниженню залежності від поставок газу з країни-агресора та досягненню Україною енергонезалежності.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт 4098 щодо збалансованості акцизних ставок на пальне, який вже викликав багато дискусій. Яка позиція Української енергетичної асоціації щодо цього документу? Чи підтримуєте ви його? До чого призведе його прийняття?

Так, справді, у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт 4098, одним із авторів якого є народний депутат Олексій Мовчан. Відтак було зареєстровано ще чотири альтернативних законопроєкти.

Всі вони спрямовані на регулювання ринку нафтопродуктів за допомогою такого інструменту, як акцизний податок. Кожен з цих законопроєктів по-своєму визначає напрямок, у якому має розвиватися ринок, що, відповідно, матиме вплив на економічну ситуацію в країні.

Акцизний податок – це інструмент, а отже, використовуємо ми його чи ні, це все одно призводить до відповідних наслідків. Як дія, так і бездіяльність можуть позитивно впливати на ринок та його структуру, або спотворювати його.

Спираючись на думку учасників ринку, фахівців та експертів, ми, Українська енергетична асоціація, намагаємося донести правильність того чи іншого рішення або наслідків їх неприйняття.

Саме тому, спільно проаналізувавши стан ринку нафтопродуктів, мету, яку намагається досягти законопроєкт 4098, ми вважаємо правильною. Ми намагалися спрогнозувати, як розвиватиметься ситуація через деякий період часу, а не тільки сьогодні-завтра та виходили з моделювання ситуації на декілька років наперед.

Основа цього законопроєкту – це вирівнювання ставок акцизного податку для основних видів пального, а мета – це енергонезалежність України шляхом збереження вітчизняного виробництва пального.

Станом на сьогодні за Податковим кодексом України, ставки на основні види пального – бензин, дизель та скраплений газ відрізняються між собою в кілька разів. А вартість пального, на яку безпосередньо впливає акциз, відбивається на їх споживанні.

Акцизний податок для скрапленого газу – це 52 євро за тисячу літрів, для дизельного палива – 139,5 євро за тисячу літрів, для бензину 213,5 євро за тисячу літрів.


Найменше Україна виробляє і, відповідно, найбільше імпортує з-за кордону скраплений газ. При цьому, оподатковує вітчизняний бензин значно більше.

Виникають питання: чому така різниця в акцизному податку на пальне, яким користуються всі українці? Чи відповідає це стану виробництва та споживання? Та що врешті ми отримаємо, якщо не будемо нічого змінювати?

На думку асоціації, зберегти вітчизняне виробництво бензину, дизельного пального, забезпечити баланс для споживачів, енергетичну безпеку України та, при цьому, забезпечити стабільні надходження до бюджету можливо саме через вирівнювання ставок акцизного податку. В іншому випадку наслідки будуть дуже сумними. 

Які наслідки ви маєте на увазі?

Перший – ми втратимо нафтопереробну галузь через заміщення споживання бензину необґрунтовано дешевим скрапленим газом. Бензин не буде куди збувати. А за цим, відповідно, по ланцюгу втратимо суміжні галузі. Зверніть увагу, що більше ніж 95 відсотків нафти, видобутої в Україні, переробляють вітчизняні підприємства. Ця нафта та інша, що імпортується для виробництва пального, транспортується вітчизняними трубопроводами. Таким чином, припинення нафтопереробки обов’язково призведе до кризи в галузі видобутку нафти та її транспортування.

А це у сукупності майже 45 тисяч працівників, які можуть залишитися без роботи. В свою чергу, державний бюджет втратить щорічних 70 мільярдів гривень у вигляді податків.

Другий наслідок – майже стовідсоткова імпортозалежність від поставок пального. Вже сьогодні імпортний скраплений газ у споживанні пального становить 80 відсотків. В існуючій структурі ринку та рівні споживання вітчизняне виробництво забезпечує 40 відсотків потреби в бензині та 35 відсотків – в дизельному паливі, хоча діючі потужності дозволяють виробляти щонайменше вдвічі більше. Не будемо забувати і про інші важливі продукти нафтопереробки: гас, бітуми, олії тощо.


Йдеться про залежність від пального, імпортованого, в основному, з Росії?

Саме так. Основним експортером дешевого скрапленого газу в Україну є Російська Федерація. Країна, з якою ми фактично воюємо, продає в Україну 50 відсотків від усього нашого імпорту скрапленого газу та 40 відсотків від усього імпорту дизельного пального. А бензин, куплений у сусідньої Білорусі, яка отримує дешеву нафту від Росії, складає 65 відсотків українського імпорту бензину.

Ми ж маємо розуміти, що вкрай небезпечно дозволити країні залежати від настроїв імпортера, який з тобою веде війну. Це дуже суттєвий чинник нестабільності для нашої держави.

Чому так склалося, що податок на скраплений газ завжди був значно нижчим за податок на інші види пального? Кому це було вигідно?

Якщо повернутися в 2010-2011 роки, тобто в часи, коли вводились акцизи на пальне, то бачимо, що суттєвий дисбаланс у ставках був закладений вже тоді. Я думаю, це сталося завдяки лобізму підприємців, наближених до тодішньої влади Януковича, які мали прямі поставки скрапленого газу з російських заводів, а наш ринок і тоді (та, власне, і понині) залишається досить преміальним для імпортерів. Отримавши монополію в поставках скрапленого газу та створивши сприятливу податкову ситуацію, нас почали все більше затягувати в залежність від імпорту, виправдовуючи цю тенденцію потребою залагодити соціальні проблеми. Але в суті своїй така «соціальність» є штучно створеною.

Повернімося до суті законопроєкту 4098. На скільки його автори пропонують підвищити акциз на зріджений газ та, відповідно, знизити на інші види палива? За рахунок чого?

Йдеться не про підвищення чи зниження, а про балансування та вирівнювання. Тобто, слід запровадити однакові ставки акцизного податку на бензин, дизельне пальне та скраплений газ.

За основу взято ставку на дизельне пальне – 139,5 євро за тисячу літрів. Тобто акциз на бензин знизиться з 213,5 євро до 139,5 євро, а на скраплений газ – підніметься з 52 євро до тих самих 139,5 євро. Дизельного пального зміни не торкнуться, ставку на нього автори законопроекту 4098 залишають без змін.

Якщо ціна на скраплений газ все одно буде нижчою, він так і залишиться так званим соціальним паливом?

Справедливий акциз збереже за споживачами право вибору пального, коли витрати на нього будуть приблизно однакові.

Відповідно до наших розрахунків, газ дійсно буде дешевшим, ніж дизель чи бензин. І це цілком нормально, тому що витрати газу в порівнянні з бензином більші на 20-25 відсотків. Досить логічно, щоб ці витрати і покривала різниця в ціні.

«Соціальність» для автомобільного пального – це штучний термін, який сформувався завдяки низькому акцизу. З таким успіхом можна зробити «соціальним» і бензин, і дизель.

Якщо ж говорити про тих, хто користується скрапленим газом у побуті, то їх законопроєкт не зачіпатиме, тому що згідно з нормами податкового законодавства, такий газ не обкладається акцизом взагалі.

Як зміниться ціна на бензину разі прийняття цього законопроєкту? Якою вона є зараз, і якою може стати в результаті зниження акцизу?

Ціни на бензин за рахунок зменшення акцизу мають знизитись, а от на скраплений газ – зрости. Для прикладу, сьогодні ті, хто заправляють авто бензином, сплачують до бюджету близько 7 гривень з літра, хто дизельним пальним – 4 гривні 40 копійок, а ті, хто газом, – 1 гривню 70 копійок.

Чому так? Хіба українці не рівноправні, бо чому за одні й ті самі дороги – акциз, до речі, майже стовідсотково йде в дорожній фонд – вони сплачують по-різному? При вирівнюванні ставок акцизу всі сплачуватимуть на рівні 4 гривень 40 копійок за літр.

Особливістю акцизного податку на пальне є те, що податкове законодавство визначає його в євро. Відповідно, залежно від коливань курсу гривні можуть змінюватись остаточні ціни.

Згідно з проведеними нами розрахунками, після збільшення акцизного податку ціни на бензин повинні знизитись в середньому на 2,9-3 гривень за літр, а, можливо, і більше, оскільки в кожного трейдера є програми лояльності, які дають знижки постійним клієнтам АЗС до 4 гривень на літр. Відповідно, величина падіння ціни на бензин може сягнути взагалі 7 гивень за літр.

Щодо скрапленого газу, то через акциз ціна на АЗС може зрости на 3 – 3,5 гривні. Крім того, як я вже зазначала, що чимало споживачів користуються програмами лояльності, збільшення вартості, на нашу думку, не перевищуватиме 1,5-2 гривні на літр. Це зміни фактично на рівні сезонного коливання ціни на паливо.

Більш того, враховуючи, що більшість авто на газу одночасно використовують і бензин, це зростання буде додатково компенсовано знижками у ціні бензину.

У якій перспективі?

Звісно, все залежить від того, наскільки швидко народні депутати розглянуть та приймуть відповідний законопроєкт. Щодо законопроєкту 4098, то передбачено, що він починає діяти вже з 1 січня 2021 року. Чи будуть інші строки, залежатиме від кінцевої редакції, за яку проголосують народні депутати.


На основі чого зроблені ваші розрахунки щодо ціни бензину і зрідженого газу?

Розрахунки доволі прості. У кінцевій ціні пального закладено два податки – акцизний податок на пальне та ПДВ. Знаючи ці складові, доволі просто все порахувати.

Тобто при зростанні чи зниженні акцизу, який встановлений у євро за тисячу літрів, вартість збільшується або зменшується, відповідно, на цю суму.

Плюс, додатково до цих сум додається ПДВ у розмірі 20 відсотків, що нараховується на різницю в акцизі.

Акциз на бензин зменшиться на 74,5 євро за тисячу літрів, на газ – зросте на 87,5 євро за тисячу літрів. Тобто різниця на літрі бензину – це десь в районі 2,5 гривень акциз та ПДВ на цю різницю – 50 копійок. А на літрі скрапленого газу різниця в акцизі – 2 гривні 90 копійок і ПДВ на цю різницю акцизу – 58 копійок.

Таким чином, якщо все це додати, то ми отримаємо відповідні суми зниження ціни на бензин та підвищення – на газ, але, як вже я казала, цифри можуть коригуватись залежно від курсу валюти та лояльності трейдерів.

На початку нашої розмови ви казали, що цей законопроєкт розрахований на довгострокову перспективу. Що ви мали на увазі?

На мою думку, вкрай небезпечно залишити ситуацію такою, як вона є нині, i ще два-три роки спостерігати, що станеться, оскільки ми за ці роки можемо втратити галузь.

Зростання споживання скрапленого газу здійснюється щонайменше на 10 відсотків щороку, тобто близько 200 тисяч тон, на стільки ж, відповідно, падає споживання бензину. Подальше стимулювання споживання газу призведе до зниження обсягів нафтопереробки нижче технологічного мінімуму. За нашими розрахунками, це може початись при зниженні попиту на бензин до 1,6 мільйонів тон, оскільки маємо враховувати ще й чинник диверсифікації ринку. Тобто, враховувати наявність обсягів вітчизняного виробництва та імпортних поставок для збереження конкуренції та задоволення попиту.


Я маю на увазі те, що при подальшому зниженні попиту, відповідно, треба буде знижувати обсяги переробки нафти для зменшення виробництва. Але нижче технологічного мінімуму завантаження заводу переробляти сировину буде економічно недоцільно, і це неминуче призведе до зупинки НПЗ та масових звільнень працівників.

Зараз, в умовах коронакризи, маючи зниження вартості на сировину – найзручніший час для змін, i такою є думка більшості експертів ринку нафтопродуктів. Нещодавно ми проводили круглий стіл на цю тему, тому я можу впевнено говорити про те, що вже не лишилося часу закривати очі на проблему.

Тому застосування однакового податкового навантаження на пальне буде найкращим захистом вітчизняного виробника. І це стане стимулом до сталого відновлення вітчизняної нафтопереробки.

У разі зупинки зростання обсягів споживання скрапленого газу та відновлення попиту на бензин держава отримає додатково щонайменше 4,5 мільярдів гривень до бюджету, а в подальшому щороку може отримувати 28,5-29 мільярдів гривень акцизного податку з бензину та скрапленого газу. Збільшивши обсяги переробки нафти та виробництво власного пального, Україна, як мінімум, на 25 відсотків зменшить імпортозалежність. Більше того, збільшення обсягів завантаження нафтопереробних заводів знижує собівартість їхньої продукції. Тобто в перспективі споживачі отримають якісне пальне, яке відповідає стандартам Євро-5 за нижчою ціною.

Як ви вже зазначили, до Верховної Ради подано, окрім основного, чотири альтернативних законопроєкти щодо збалансування акцизу. Розкажіть детальніше, які між ними основні відмінності?

Щоб простіше вам пояснити, я б умовно поділила всі законопроєкти на дві групи. Перша – це законопроєкти 4098-1, 4098-2, що передбачають часткові зміни акцизного податку, тобто певним чином спрямовані на допомогу нафтопереробній галузі та зменшення енергетичної залежності через стимулювання вітчизняного виробництва. А друга – законопроєкти 4098-3, 4098-4, які «заморожують» акцизи на декілька років, а в подальшому передбачають значне їх збільшення для всіх видів пального, крім скрапленого газу. Тобто, вони ще більше поглиблюють кризовий стан вітчизняної нафтопереробки та матимуть наслідки у вигляді повної імпортозалежності України.

Тут питання досить просте: із трьох основних видів пального (дизель, бензин i скраплений газ), найменше ми забезпечені  i ніколи не будемо на 100 відсотків забезпечені скрапленим газом. Об’єктивно – скраплений газ це побічний продукт нафто- чи газопереробки. Зі штучно створеним попитом ми не в змозі забезпечити потреби у скрапленому газі, тому будемо постійно залежні від імпорту та ще й зупинимо власну переробку. Необхідно збалансувати ринок з урахуванням стану нашої економіки, купівельної спроможності та наявного виробництва.

Звичайно, крім державних інтересів, завдяки справедливому акцизу буде користь і для пересічних українців.

Я думаю, що певна соціальна справедливість є в тому, щоб справедливий акциз означав однакову суму в бюджет незалежно від виду пального, яким користується той чи інший громадянин.

Тобто ви підтримуєте прийняття лише основного законопроєкту – 4098?

Українська енергетична асоціація підтримує запропонований механізм застосування однакового податкового навантаження на пальне, що в перспективі буде найкращим захистом для вітчизняного виробника і сприятиме вирівнюванню вартості пального. Наразі таким принципам відповідає лише законопроєкт 4098, тому, звичайно, ми будемо наголошувати саме на його прийнятті.

Коли можна очікувати на розгляд основного та альтернативних законопроєктів у сесійній залі?

Наразі законопроєкти отримали висновки профільних міністерств та знаходяться на розгляді профільних комітетів парламенту. Маємо надію на позитивний висновок комітетів щодо винесення законопроєкту 4098 на розгляд народних депутатів вже на початку листопада цього року.

Мені важко прогнозувати, яким буде результат голосування, але дуже сподіваюся, що здоровий глузд переважить.

I замість пошуку дешевого сиру в мишоловці ми, українці, а також народні обранці, будемо все-таки думати прагматично щонайменше на пару років наперед.

Які основні аргументи наводять опоненти законопроєкту щодо збалансованості акцизних ставок на пальне?

Звісно, ми чуємо заклики про «соціальні наслідки», припинення постачання палива, величезне подорожчання тощо.

З метою обговорення ситуації на ринку та наслідків прийняття законопроєкту, як я вже згадувала, Українська енергетична асоціація провела круглий стіл, запросивши провідних експертів галузі, виробників та трейдерів.

Учасники круглого столу висловили спільне бачення щодо необхідності врегулювання ситуації та підтримали прагнення врегулювати проблему на паливному ринку шляхом вирівнювання акцизів. Україна не має втратити діючі нафтопереробні заводи, я вже не кажу про відновлення тих заводів, які зупинилися.

Щодо підвищення цін, то ще раз хотіла б звернути увагу на те, що ціна має формуватися  з урахуванням об’єктивних факторів. Якщо вона була необґрунтовано занижена, несправедлива щодо інших споживачів і завдає шкоди державі, то як ви вважаєте, чи потрібно це виправляти? Впевнена, що потрібно змінювати цю ситуацію.


Щодо незахищених верств населення, які використовують скраплений газ у балонах чи для приготування їжі, то таких споживачів зміни не торкнуться. Газ для цих потреб Міненерго купує на спеціальних аукціонах та продає взагалі без акцизу. Крім того, додатково у нас діє ще й субсидія на придбання такого газу. А для автомобілістів податкове законодавство передбачає ще й податкову знижку на встановлення  газового обладнання.

Чи правильна думка про те, що прийняття цього законопроєкту зробить нас менш залежними від впливу Російської Федерації за рахунок зменшення імпорту російського скрапленого газу, і сприятиме досягненню Україною енергетичної незалежності у майбутньому?

Я вкотре хочу наголосити, що диверсифікація на ринку нафтопродуктів є важливим чинником, а це неможливо без власного їх виробництва. Тому вітчизняний ринок нафтопродуктів потребує справедливих правил гри.

Створювати умови для споживання енергоносія, імпортозалежність якого складає 80 відсотків – це що взагалі таке? З цього об’єму 50 відсотків газу – з Pocії.

Це питання нашої незалежності. Нафтопереробні підприємства, яких в Україні лишилося лише два з шести, не можуть працювати без ринків збуту, а втративши нафтопереробку, ми станемо залежні не тільки від імпорту газу, а й бензину та дизеля. А це пальне для агропромислового та оборонного секторів.

Чи може Україна дозволити собі поставити ці галузі у залежність від країни-агресора? Очевидно, що цього не має статись за жодних обставин.

Чому питання енергетичної безпеки не стало першочерговим для влади раніше? Й чи стане таким зараз?

Ці питання неодноразово порушували народні депутати, Антимонопольний комітет та Рада національної безпеки і оборони України, що закріплено і указом Президента України від 2 грудня 2019 року.

Уряд мав забезпечити до 1 липня 2020 року вирішення питання диверсифікації джерел і маршрутів постачання нафти, нафтопродуктів, природного і скрапленого газу, вугілля антрацитових марок, передбачивши постачання з одного джерела не більше 30 відсотків від загальних обсягів постачання.

Але, на жаль, баланс на ринку не дотриманий і на сьогодні ситуація критична.


Наостанок, давайте поговоримо про зарубіжний досвід. Наскільки популярним є скраплений газ серед європейців та якому виду пального вони надають перевагу?

Проаналізувавши дані Європейської асоціації нафтопереробних підприємств (European Petroleum Refiners Association) та провівши дослідження ринку нафтопродуктів в Україні, ми побачили досить цікаву ситуацію.

Переважає традиційно дизельне пальне. Але в Європі бензин конкурує з дизелем, а не з газом. Таких перекосів на ринку, коли падає споживання бензину, а у відповідь зростає споживання скрапленого газу, не має в жодній з країн ЄС. При цьому країни ЄС споживають пального набагато більше.  

Якщо взяти узагальнені дані по ЄС за 2019 рік, обсяг споживання  скрапленого газу в 2,6 рази менший за споживання бензину, та майже в 10 разів менший, ніж споживання дизельного пального. У розрізі окремих країн скраплений газ – це близько 1 відсотку споживання, в деяких країнах (Італія, Литва) – 4,5 відсотки, і практично поодинокі випадки, коли близько 8 відсотків і більше (Польща, Болгарія). При цьому, найбільш економічно розвинені країни мають від 6 до 10 нафтопереробних підприємств.

В Україні ж, на тлі падіння споживання бензину до 16 відсотків, показник споживання скрапленого газу зріс до 19 відсотків.

Така нетипова ситуація ще раз доводить, що викривлення ринку відбулось штучно.

На яке дослідження ви спираєтеся?

Для того, щоб розуміти існуючу ситуацію і її причини, ми  спільно з аналітиками EXPRO consulting провели дослідження ситуації на ринку нафтопродуктів України з 2010 по 2019 рік. Ми його презентували на нашому круглому столі.

Цифри абсолютно чітко показують динаміку ринку, як зростає імпорт, та падає виробництво, які країни нарощують свою частку. Ситуація досить критична, тому ми намагаємося підняти цю тему, щоб і причини, і наслідки  дій чи бездіяльності були зрозумілі й споживачам, і органам державної влади.

Все ж таки я сподіваюся, що спільними зусиллями ми зможемо виправити ситуацію та зберегти вітчизняний нафтопереробний комплекс, який забезпечуватиме українців недорогим та якісним пальним.

За матеріалами інтернет-видання УНІАН:  https://www.unian.ua/economics/energetics/ekspert-krajina-z-yakoyu-mi-faktichno-voyuyemo-prodaye-v-ukrajinu-polovinu-vid-usogo-nashogo-importu-skraplenogo-gazu-ta-40-importovanogo-dizelya-novini-sogodni-11205887.html?_ga=2.164570813.340802161.1604490353-670571854.1579504821

5.11

Українська енергетична Асоціація звернулася до ВР: просять депутатів зберегти вітчизняну нафтопереробку

Українська енергетична Асоціація (УЕА) закликає народних депутатів зберегти вітчизняну нафтопереробку та посилити енергетичну безпеку України.

Асоціація звернулась з відповідним листом-зверненням до Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України  щодо підтримки законопроекту № 4098 від 15.09.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збалансованості ставок акцизного податку на пальне».

Повний текст листа-звернення за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1kUIRKZvPs5ftHC4_ykgeVBeYTSLF9rx3/view

Додатково до попереднього листа, що надсилався за результатами проведеного круглого столу, експертами Асоціації проведено аналіз аргументів, що наведені авторами альтернативних законопроектів №4098-3, № 4098-4 та можливі негативні наслідки їх прийняття.

На думку Української енергетичної Асоціації прийняття законопроектів №4098-3 та №4098-4 неодмінно призведе до посилення енергозалежності України від країни-агресора в поставках пального та занепаду вітчизняної нафтопереробної галузі.

З огляду на зазначене, піклуючись про енергетичну незалежність України, конкурентоспроможну вітчизняну нафтопереробку та стабільну роботу стратегічних галузей економіки, як наголошують в Українській енергетичній Асоціації, вони звернулись до членів Комітету Верховної Ради України підтримати саме проект Закону України № 4098 від 15.09.2020, який найбільше відповідає викликам сьогодення.

Детальніше на УНІАН: https://www.unian.ua/economics/energetics/ukrajinska-energetichna-asociaciya-zvernulasya-do-vr-prosyat-deputativ-zberegti-vitchiznyanu-naftopererobku-dokument-novini-sogodni-11206238.html?_ga=2.135096883.340802161.1604490353-670571854.1579504821

16.10

Європейські інженери взяли участь у модернізації обладнання українського нафтопереробного заводу

Європейські інженери взяли участь у модернізації обладнання українського нафтопереробного заводу. Роботи тривали три роки і обійшлися майже в мільярд гривень. Нафтовики кажуть, що це дасть можливість остаточно відмовитись од російських реактивів для виробництва бензину і поліпшити якість палива.

Про це у сюжеті ТСН:

13.10

На Кременчугском НПЗ введена в эксплуатацию установка изомеризации

ПАО «Укратнафта» ввела в эксплуатацию новый технологический объект — установку изомеризации. Сегодня, на Кременчугском НПЗ состоялась официальная часть пуска. Об этом сообщил корреспондент НефтеРынка.

По словам главного технолога Юрия Голича первый изомеризат был получен вчера и уже продукт пошёл в систему приготовления бензинов. «Пусконаладка установки заняла 100 дней» — отметил Юрий Голич.

Первый заместитель председателя правления ПАО «Укртатнафта» Руслан Ляпка отметил: «Инвестиции составили $30 млн. По нашим подсчетам, мы их окупим за два года. Это самая крупная стройка за последние 30 лет в отрасли».

Успешное внедрение проекту стало возможным при тесном сотрудничестве и взаимодействии с всемирно известными компаниями Axens и Honeywell UOP. Активная часть работ проекту началась в 2017 году и продолжалась 3,5 года. 

По словам руководителя заводской лаборатории Елены Зинченко, предприятие специально под проект закупило оборудование — хроматографы для контроля углеводородного состава бензиновых фракций и изомеризата, анализаторы для определения микропримесей азота и серы и др.

«Сейчас, когда идёт пусконаладка установки, мы отбираем пробы несколько раз в сутки чтобы наладить процесс. Когда технологи выйдут на режим, пробы будут отбираться в соответствии с утверждённым графиком — 1 раз в 12 часов», — сообщила Елена Зинченко.

По словам представителя Axens Олега Фёдорова (на фото слева направо Олег Федоров, Томас Стрекайтис — представители Axens), некоторые этапы пусконаладки прошли в рекордные для этой технологии сроки.

При этом общий объем инвестиций в этот технологический комплекс составил $30 млн.

Запуск установки изомеризации и производство изомеризата позволит предприятию выпускать высокооктановые бензины, в том числе под торговой маркой ENERGY, без применения дорогостоящей импортной добавки к топливам — МТБЭ (метил-третбутилового эфира).

Следует отметить, что ранее расходы на такую ​​закупку импортного МТБЭ составляли около $50 млн в год.

Конечным продуктом, выпускаемым установкой, является изомеризат —  компонент для приготовления высокооктановых бензинов. Проектная мощность установки составляет 350 тыс. т в год. Выход продукта (изомеризата) составляет 98%, при этом обеспечиваются необходимые показатели его октанового числа.

Применение этого компонента в процессе приготовления товарного бензина позволяет значительно улучшить эксплуатационные и экологические свойства топлива, обеспечить детонационную стойкость бензина, результатом чего является стабильная работа двигателя при различных режимах нагрузки. И как следствие — достигается существенное снижение расхода топлива.

По материалам интернет-издания НефтеРынок: http://www.nefterynok.info/novosti/ukratnafta-vvodit-ekspluataciyu-ustanovku-izomerizacii