Публікації

12.06

Енергетична залежність України від РФ стає все більш очевидною та скоро досягне “точки неповернення” – експерт

Україна продовжує наповнювати бюджет Росії, яка окупувала Крим і деякі райони Луганської та Донецької області, через імпорт великих об’ємів нафтопродуктів. Разом із цим українські нафтопереробні підприємства недовантажені, що відбивається на кінцевій вартості пального для споживача. На думку Юлії Підкоморної, президентки Української енергетичної асоціації, ексзаступниці міністра енергетики та вугільної промисловості, енергетична залежність України від країни-агресора стає все більш очевидною та скоро досягне “точки неповернення”.

Як свідчать дані Державної митної служби, протягом 2019 року на ринках нафти та нафтопродуктів зберігається значна залежність України від імпортних поставок (близько 20 країн). Основні види палива, що імпортує Україна в частині високооктанових бензинів, складають поставки з Білорусі (понад 65% в загальному обсязі імпорту) та Литви (близько 30% в загальному обсязі імпорту). Серед імпорту дизельного палива переважає дизельне паливо з Білорусі (понад 40% в загальному обсязі імпорту) та РФ (понад 35% в загальному обсязі імпорту). В структурі імпорту скрапленого газу переважає скраплений газ з Росії (понад 45% в загальному обсязі імпорту), з Білорусі (понад 25% в загальному обсязі імпорту) та з Казахстану (понад 20% в загальному обсязі імпорту).

Разом із цим, динаміка споживання скрапленого газу за останні роки значно змінила кон’юнктуру ринку нафтопродуктів, фактично збільшившись до 2,3 млн т у 2019 році проти 0,8 млн т у 2012 році. Зростання обсягу споживання скрапленого газу призвело до зниження споживання бензину з 4,2 млн т у 2012 році до 2,0 млн т у 2019 році та перерозподілу ринку в бік скрапленого газу. За останні чотири місяці 2020 року частка імпорту скрапленого газу з РФ вже складає 52% в загальному обсязі імпорту.

“Причиною цього стала суттєва різниця між вартістю традиційного бензину, дизпалива та скрапленого газу, що сформувалась за рахунок різниці у розмірі акцизного податку на ці види палива, який на сьогодні складає для бензину – 213,5 євро/1000 л, дизельного палива – 139,5 євро/1000 літрів, скрапленого газу – 52 євро/1000 л відповідно”, – вважає Підкоморна і додає, що обсяг автомобілів з ГБО виріс близько на 150 тис. за 2019 рік або 34% від загальної кількості, але бюджет не отримує необхідних надходжень. Варіантів для вирішення, по великому рахунку, не так і багато – або знизити акциз на бензин та дизпаливо, або збільшити акциз на скраплений газ. При правильному підході обидва варіанти наповнять бюджет, як за рахунок переорієнтації ринку та збільшення виробництва і використання традиційних видів палива, так і збільшення надходжень при продажу скрапленого газу.

Водночас, перший варіант дасть додатковий стимул для розвитку вітчизняних виробників. Аналіз цін імпорту з РФ свідчить про те, що рівень цін, які вони пропонують ринку України, є нижчим за ціни імпорту з інших країн, зокрема вартість дизельного пального з РФ у першому півріччі 2019 року становила 618 дол./т., з Білорусі – 627 дол./т., інших країн імпорту – 644 дол./т. В тому ж періоді скраплений газ з РФ коштував 394 дол./т., з Білорусі – 431 дол./т., з інших країн імпорту – 407 дол./т. Водночас заходи у відповідь на політику РФ навряд чи можна вважати достатньо дієвими, оскільки статистика, як кажуть, річ уперта, та свідчить про продовження експансії російського імпорту.

“В Україні від 2012 року в простої перебувають Лисичанський НПЗ і Одеський НПЗ. Ще раніше зупинились Херсонський, Дрогобицький та Надвірнянський НПЗ. На сьогодні працюють Кременчуцький НПЗ та Шебелинський ГПЗ, але їхня доля на ринку нафтопродуктів не перевищує 20%. Враховуючи, що на Лисичанському, Одеському, Дрогобицькому та Надвірнянському НПЗ ще зберігається персонал, є вірогідність відновлення виробництва. Цілком очевидно, що стимулювання з боку держави зростанню обсягів виробництва на вітчизняних НПЗ матиме позитивний вплив не лише на стан нафтопереробної галузі, а й на ринок нафтопродуктів. Здешевлення продуктів нафтопереробки можливе лише при досягненні максимального ККД, в першу чергу, під час його виробництва, яке досягається через максимальне технологічне завантаження потужностей, модернізацію виробництва, що і призводить до зниження собівартості продукції”, – написала Підкоморна.

Наприклад, при завантаженні Кременчуцького НПЗ на 6,8 тис. тонн на добу (середній показник 2017 року) витрати на переробку становлять 39,7 дол. США на тонну нафти (без ПДВ), при завантаженні на 8 тис. тонн на добу (листопад 2017 року) – складають 34 дол. США на тонну нафти (без ПДВ). У разі адекватних дій держави щодо захисту від російського імпорту можливо завантажити Кременчуцький НПЗ до 14 тис. тонн на добу, що дозволить зменшити питомі витрати до 27 дол. США на тонну сировини.

Своєю чергою, український ринок є досить привабливим для Росії, тому зростання цін малоймовірне, оскільки для основних російських імпортерів “Лукойл” та “Роснєфть” вигідніше зменшити маржу, ніж втратити ринок взагалі. “Даючи можливість насичувати український ринок російським пальним, ми продовжуємо наповнювати бюджет країни-агресора, зберігаючи власну бідність в енергетиці, ще більше і більше стаючи залежними від того, хто запропонує дешевше, натомість не створюючи умов для здешевлення власного виробництва. Таким чином, ми замикаємо коло енергетичної бідності, коли орієнтуємось не на підвищення економічного розвитку всередині країни та збільшення купівельної спроможності споживачів, а лише на пошук найдешевшого товару, купуючи його в того, хто давно вже грає не за правилами”, – констатувала президентка Української енергетичної асоціації.

Детальніше на УНІАН: https://www.unian.ua/economics/energetics/energetichna-zalezhnist-ukrajini-vid-rf-staye-vse-bilsh-ochevidnoyu-ta-skoro-dosyagne-tochki-nepovernennya-novini-sogodni-11032847.html?_ga=2.101082886.600802637.1591877897-670571854.1579504821

9.06

Танкер з 30 тис. т грецького ДТ для «Привату»

Танкер «Meteora» з 30 тис. т дизельного палива виробництва Hellenic Petroleum (Греція) для групи «Приват» 8 червня прибув на термінал «Одеснафтопродукт», повідомили трейдери. За даними системи Marine Traffic, танкер було завантажено в порту Елефсіс (Греція) 5 червня.

Попередній танкер «Magnifica» з 29,9 тис. т ДТ для групи «Приват» прибув до Одеси в кінці квітня. «Приват» за підсумком 5 місяців залишається найбільшим імпортером ДТ через морські порти з обсягом 80 тис. т.

Детальніше: https://enkorr.ua/ru/news/privat_ozhidaet_tanker_s_30_tys_t_grecheskogo_dt/241765

9.06

Україна збільшує закупівлю американської нафти

Торговельна компанія «Northwind Trade», яка закуповує сировину для «Укртатнафти», оператора Кременчуцького НПЗ, придбала у «ВР» другу партію легкої американської нафти сорту West Texas Intermediate (WTI) обсягом майже 80 тис. т, за даними учасників ринку та аналітичної компанії «Vortexa». Сорт WTI доставили на танкері «Chrysanthemum» (дедвейт – 105,2 тис. т) в Одесу 8 червня.

Сировина надійде на Кременчуцький НПЗ по магістральному нафтопроводу Одеса-Кременчук.

В третій декаді травня з США до країни вперше надійшло 76,4 тис. т такої сировини. Крім того, в кінці березня на український ринок ввезли 80,3 тис. т американської нафти сорту Баккен. В 2019 році для «Укртатнафти» було поставлено три партії сорту Баккен загальним обсягом 231, 4 тис. т.

Джерело: https://www.argusmedia.com/ru/news

5.06

В Україні хочуть запровадити мито на дизель із Росії: що буде з ціною на паливо, і чи вистачить його усім

Понад 40% дизеля, який продають на українських АЗС, вироблено в Росії. Більше того, РФ активно підтримує своїх виробників, аби ті ще більше захоплювали чужі ринки. А це створює загрозу для України, певні у “Нафтогазі України”. Також у компанії закликають впровадити спеціальні мита на дизель із Росії. Українського дизпалива не побачити у Росії. Натомість в Україні російського, навпаки, щороку більшає.

До 2017 року із РФ до України потрапляло відносно небагато дизелю, розповідає експерт з енергетичних питань Ігор Тишкевич. Втім, згодом на ринку запрацювала компанія, яку пов’язують із українським кумом президента РФ Володимира Путіна. “За декілька років ці компанії вийшли спочатку на обсяги 30 відсотків, далі – до 40 і більше”, – зазначає експерт. 

Росія із такої ситуації має одразу кілька вигод, кажуть у “Нафтогазі”. Перша – це фінансова. “Українці, купуючи російське пальне, спрямовують гроші до російського бюджету, або до бюджету більшості державних і приватних компаній”, – пояснює директор з комерційних питань АТ “Укргазвидобування” Сергій Федоренко. Друга – це джерело впливу. Якщо Росія захоче, то може, наприклад, штучно створити дефіцит.

Тому ще у грудні минулого року ситуацію обговорювали на РНБО. Ухвалили до 1 липня розробити план дій із диверсифікації поставок. Аби із одного джерела не надходило більше 30% палива, що його споживають в Україні.

Українські видобувники та переробники нафти, своєю чергою, поскаржилися до Антимонопольного комітету на дії сусідів. “Російське держава компенсує своїм компаніям витрати, які пов’язані з експортом. Причому схема ця вважається не зовсім легальною в європейській юрисдикції”, – зазначає виконуючий обов’язки голови правління ПАТ “Укрнафта” Олег Гез. Як результат, кажуть, українські компанії не можуть чесно конкурувати із Росією. Європейські гравці також інколи програють конкуренцію. Тому для вирішення питання запропонували Антимонопольному комітету запровадити мито у 8,46% на дизельне пальне із РФ. А до 2024 року збільшити його до понад 25%. У Антимонопольному комітеті питання вивчили і передали свої пропозиції. “Комітет звернувся до Ради національної безпеки і оборони щодо можливих загроз енергетичній безпеці на ринку. Водночас встановленню будь-яких додаткових мит має передувати комплексний економічний аналіз впливу на цінову ситуацію на ринках”, – розповів державний уповноважений Антимонопольного комітету України Сергій Тищик.

Питання зловживань росіянами та впровадження проти них додаткових мит мала би розглянути і міжвідомча комісія із міжнародної торгівлі при Мінекономіки. Втім, за кілька місяців вона цього так і не зробила. Засідання неодноразово переносилися. Урешті ряд депутатів навіть поскаржилися на дії Комісії у правоохоронні органи. ТСН також звернулася до Мінекономіки, втім, там так і не надали коментаря із приводу ситуації.

На противагу прихильникам дизельних мит, ряд асоціацій виступили із різкою їх критикою. Певні, що це може спровокувати дефіцит пального та зростання його ціни. “Будь-які розслідування, будь-яке впровадження додаткових мит, вони будуть означати підвищення цін. Ми сподіваємося, що таке рішення буде якнайшвидше відхилено”, – розповів генеральний директор Федерації роботодавців транспорту України Володимир Гусак.

Водночас, як кажуть експерти, ціна може і не змінитися. А просто зупинитися на нинішній позначці. А сам дефіцит, якщо і виникне, то незначний. Своєю чергою у “Нафтогазі” нагадують, що під час карантину споживання пального суттєво знизилося. І саме зараз впровадження мита матиме мінімальні наслідки. Тому сподіваються, що до 1 липня нову норму таки ухвалять.

Нагадаємо, що у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства підготували проєкт “незаконного рішення” про відмову у проведенні антисубсидиційного розслідування за спільною скаргою українських нафтопереробних підприємств на імпорт російських нафтопродуктів. Як наслідок, наразі Росія контролює 70% від потреби України у скрапленому газі.

Джерело: https://tsn.ua/groshi/naftogaz-zaklikaye-vprovaditi-mita-na-dizel-iz-rosiyi-scho-bude-z-cinoyu-na-palivo-i-chi-vistachit-yogo-usim-1560249.html

5.06

Звідки паливо: понад 40% дизелю, який продають на українських АЗС, вироблено в Росії

Понад 40% дизеля, який продають на українських АЗС, вироблено в Росії. Більше того, агресор активно підтримує своїх виробників, аби ті ще більше захоплювали чужі ринки. А це – певні у “Нафтогазі” – створює загрозу для України, і закликають впровадити спеціальні мита на дизель із Росії. Чи не здорожчає після цього паливо і чи вистачить його усім?

Про це – в сюжеті ТСН від 04.06.2020: https://www.youtube.com/watch?v=HLcttFEkLXs&feature=youtu.be