Публікації

26.11

В.о. першого заступника голови правління “Укртатнафти” Руслан Ляпка: Наші політики не довіряють своїм громадянам, виробникам, але чомусь сподіваються, що Росія буде наповнювати український ринок нафтопродуктів і усувати дефіцит

Виконуючий обов’язки першого заступника голови правління компанії “Укртатнафта” Руслан Ляпка розповів УНІАН, чому Кременчуцький НПЗ і Шебелинський ГПЗ опинилися на межі закриття, як вирівнювання акцизу на бензин та зріджений газ дозволить врегулювати поточну ситуацію, і чому Україна продовжує закуповувати нафтопродукти країни-агресора замість того, щоб підтримувати вітчизняного виробника.

По мнению подавляющего большинства экспертов рынка, из-за государственной политики, которая сложилась в нефтеперерабатывающей отрасли, ее состояние из года в год ухудшается в связи с постоянным падением спроса на бензин. Как бы вы охарактеризовали нынешнее состояние, в котором оказалась нефтеперерабатывающая отрасль Украины?

Если говорить о нефтеперерабатывающей отрасли, необходимо, в первую очередь, смотреть на историю. В Украине работало несколько нефтеперерабатывающих заводов: Кременчугский, Лисичанский, Херсонский, Одесский, Надворнянский, Дрогобычский. Шесть нефтеперерабатывающих заводов (НПЗ) и Шебелинский газоперерабатывающий завод (ГПЗ). В настоящий момент работают только Кременчугский НПЗ и Шебелинский ГПЗ. Все сотальные заводы встали.

Причин тому несколько. В том числе, это связано с падением в Украине спроса на нефтепродукты и бензин, в частности. Если говорим про 2012 год, то объем потребления бензина составлял 4,5 миллионов тонн, по текущему году прогнозируется потребление на уровне 1,9 миллиона. То есть, падение более чем в два раза.

Одна из причин такой ситуации в нефтеперерабатывающей отрасли, почему, собственно, НПЗ закрывались – это возникновение так называемой альтернативы в виде сжиженного газа. Поэтому и поднимается вопрос о том, чтобы сбалансировать рынок, сбалансировать потребление нефтепродуктов, сделать это так, чтобы это было выгодно и для государства, и для граждан Украины с точки зрения и рабочих мест, и цен на нефтепродукты, поскольку высокая зависимость от импорта привела к тому, что цены в Украине стали выше мировых.

В сентябре вы заявили, что действующие в Украине заводы – Кременчугский НПЗ и Шебелинский ГПЗ – находятся на грани закрытия. В чем причина этого, и насколько загружены эти заводы по состоянию на ноябрь?

Недогружен и Кременчугский НПЗ, и Шебелинский ГПЗ.

Если говорить о «Шебелинке», насколько мне известно, они недогружены где-то на треть от того, что перерабатывали раньше. Предприятия имеют программу модернизации и увеличения производственных мощностей, но в связи с тем, что рынок падает, никто, естественно, сейчас в нее не вкладывается, потому что неизвестны перспективы на будущее.

Если говорить о Кременчугском НПЗ, то в 2020 году мы переработаем порядка 3 миллионов тонн нефти всего, при том, что когда-то завод перерабатывал 18 миллионов тонн.

В настоящее время завод может перерабатывать с качеством «Евро-5» порядка 7 миллионов тонн нефтяного сырья, но работает только на 3 миллиона тонн. С одной стороны, цифра говорит о том, что мы наблюдаем упадок, но с другой стороны, если сравнивать с предыдущими годами, то мы немножко добавляем обороты. В прошлом году было всего 2,5 миллиона тонн. В 2016 году – было 2 миллиона тонн.

То есть, мы, говоря о защите нас, как национального товаропроизводителя, не просто так ждем манны небесной, что кто-то нам поможет. Все возможности для того, чтобы защитить свои рыночные позиции, мы используем: развиваем продажи, улучшаем качество нефтепродукта, ведем жесткую конкурентную борьбу с импортерами.

В чем она заключается?

Мы предлагаем контракты с лучшими условиями для украинских трейдеров: с лучшей ценой, лучшими условиями расчетов, и наше преимущество заключается в том, что мы находимся здесь, на рынке в Украине. То есть, логистические затраты при поставках по всей Украине в большинстве случаев говорят в пользу наших продуктов.

По качеству мы абсолютно не уступаем, а по некоторым позициям мы даже лучше, чем импорт. В частности, рынок знает наше арктическое дизельное топливо, которое мы начали производить раньше других близлежащих нефтеперерабатывающих заводов по технологии Shell. Потом уже у нас другие заводы перенимали опыт, как это можно сделать.

Если оставить ситуацию, как есть, когда, по вашему мнению, наступит точка невозврата, и работа Кременчугского ПНЗ и Шебелинского ГПЗ в Украине станет нерентабельной? Какой их производственный минимум?

С экспертами ринка, нашими коллегами мы обсуждали эту ситуацию и вышли на примерно на такие цифры. Сейчас емкость рынка бензина составляет 1,9 миллиона тонн. При этом, мы видим ситуацию с импортом, когда, в основном, белорусский бензин поступает в страну, и общий объем импорта составляет около 1 миллиона тонн. Наше же государство не предпринимает никаких мер по защите внутреннего рынка от импорта. Исходя из этих цифр, мы видим, что если емкость рынка бензина сократится до 1,6 миллиона тонн, и при этом импорт останется в том же объеме, то либо мы, либо Шебелинский ГПЗ будут вынуждены остановиться, потому что окажутся ниже минимального технологического уровня загрузки установки.

Почему мы говорим о снижении объема потребления бензина, и даем такие мрачные прогнозы? Дело в том, что для украинских потребителей товарным заменителем бензина является сжиженный газ, который имеет рост порядка 8-10 процентов в год. Если в 2012 году объем потребления сжиженного газа составлял всего лишь 0,8 миллиона тонн, то сейчас он вышел на уровень потребления – 2,1 миллионов тонн. Скоро будет трехкратный рост.

По вашим оценкам, исходя из текущей ситуации, в какой перспективе украинские заводы могут достичь этого производственного минимума?

Полтора-два года.

Какие пути решения сложившихся проблем в нефтеперерабатывающей отрасли вы видите? В частности, какая ваша позиция относительно законопроекта о выравнивании акцизов на топливо (4098)?

Когда я говорил о цифрах, что внутренний объем потребления бензина сократился с 4,5 миллионов тонн в год до 1,9 миллиона тонн, и в тот же период росло потребление сжиженного нефтяного газа – с 0,8 до более чем 2 миллионов тонн в год, то такое изменение потребительского спроса было связано, в первую очередь, с акцизной политикой государства. Установлены были акцизы на бензин, которые в четыре раза выше, чем на сжиженный газ. Соответственно, бензин для наших украинских потребителей стал дорогим продуктом, а сжиженный газ оказался дешевой альтернативой, и пошло переоборудование автомобилей.

Какая-то часть потребителей, конечно, ушла в дизельное топливо за счет того, что расход топлива на дизельных автомобилях, как правило, чуть ниже, чем на бензиновых, но основную долю рынка у бензинов отобрал именно сжиженный газ. И именно из-за разницы в акцизах.

Потому мы говорим, что поддерживаем законопроект 4098, потому что он решает проблему в корне – именно акцизы привели к этой ситуации на рынке, когда украинский потребитель пользуется импортным сжиженным газом, и ему дорого покупать украинский бензин. Именно решение этой проблемы исправит ситуацию на рынке.

Законопроект 4098 приводит к уравниванию акцизов. Не надо делать ни одному нефтепродукту никаких преференций, и не надо убивать национального товаропроизводителя повышенным налогом. А потребителю, собственно, все равно, на чем ездить – на бензине или на сжиженном газе, лишь бы было дешевле и качественнее.

Почему так произошло, что акциз на сжиженный газ оказался в четыре раза ниже, чем на бензин?

Это было выгодно. В 2012 году сделали такую дифференциацию. Дело в том, что какое-то время сжиженный газ вообще не облагался акцизным налогом, а ставки акцизов на бензин и дизельное топливо были небольшими – всего лишь 30-60 евро за тонну. При такой разнице сжиженный газ не развивался в Украине, и до 2010 года была ситуация, когда объем внутреннего потребления сжиженного газа примерно был равен объему внутреннего производства. А сейчас внутреннее производство покрывает потребность в сжиженном газе только на 25 процентов. А все остальное импорт. И получается, у нас в стране существуют налоговые преференции для импортного продукта

А импортируются этот продукт преимущественно из государства-агрессора…

Настолько высока экономическая зависимость от сжиженного газа, что даже выгодно его танкерами поставлять.

Если вернуться к теме законопроекта. К нему в Верховный Раде зарегистрировано 4 альтернативных. Что вы о них думаете и почему поддерживаете только основной?

Дело в том, что базовый законопроект 4098 предлагает решить эту проблему в корне – уравнять ставки акцизов, и тогда не будет стоять вопрос, что потребление какого-либо продукта растет или уменьшается. Дальше покупатель, исходя из своих предпочтений и той техники, которая у него есть, сам определяет, чем заправляться. Любая разница в налогах на товары-заменители – это, своего рода, либо стимулирование, либо запретительная мера. То есть, когда государство устанавливает высокие акцизы на алкоголь, табак, оно побуждает своих граждан отказаться от вредных привычек.

Или, наоборот, способствует развитию серого рынка…

Или открывает окно для контрабанды, да. Когда государство установило высокий акцизный налог на бензин и низкий налог на сжиженный газ, оно что таким образом сделало? Сказало своим гражданам: «Бензином заправляться не надо, тем более, украинским».

И если сравнивать с остальными вариантами, хорошо, что большинство депутатов, которые регистрировали альтернативные законопроекты, понимают суть проблемы: что ставки акцизов на бензин и сжиженный газ надо сближать. Кто-то предлагает постепенное сближение как промежуточный этап, базовый законопроект предлагает сразу выйти в необходимую точку равновесия на рынке. Но среди зарегистрированных законопроектов есть и тот документ, который инициировали газотрейдеры, которые предлагают до 2030 года сохранить четырехкратную разницу в акцизах.

А какой именно это законопроект?

Его зарегистрировала депутат Нина Южанина. При чем, когда мы прочитали пояснительную записку к этому законопроекту, там была масса ошибок просто арифметических.

На первой странице пояснительной записки речь идет о том, что при увеличении акциза на сжиженный газ с 52 до 139,5 евро за тысячу литров газ подорожает на заправках на 5 гривен. Это была первая манипуляция, потому что простой математический подсчет показывает, что газ подорожает на 3 гривни 40 копеек.

Когда мы стали интересоваться, почему же рост составит якобы 5 гривен, выяснилось, что так посчитали газотрейдеры. Это расчет из их переписки. При этом, они сразу заложили в этот расчет курс 35 гривен за евро, заложили, что им маржи не хватает – им бы больше зарабатывать, гривну туда, гривну сюда – и, вот, у них 5 и получилось.

Газотрейдерам же хочется напугать потребителя, чтобы все были против выравнивания акцизов на топливо.

Проблема с перекосом спроса на сжиженный газ и бензин сложилась очень давно, и вы неоднократно заявляли о необходимости срочного решения проблемы. Почему власть постоянно закрывает на это глаза? Кому это выгодно?

Помимо того, что у нас государственная машина не эффективная, есть еще определенные группы, которые помогают ей быть настолько неэффективной. Речь идет, в первую очередь, о газотрейдерах, которые на этом продукте зарабатывают (на сжиженном газе – УНИАН). Это сейчас они говорят, что у них низкие заработки, потому что они пытаются удержать эту емкость рынка любой ценой. А пытаются потому, что на мировых рынках сейчас сжиженный нефтяной газ дороже, чем бензин. У нас он дешевле на заправках только благодаря искусственно низким ставкам на него и высоким ставкам на бензин. А так сжиженный газ дорогой.

Если бы они закладывали обычную норму прибыли, то спрос на сжиженный газ стал бы падать, потому что потребление сжиженного газа минимум на 20 процентов выше, чем потребление бензина на 100 километров в литрах.

Но у государственных деятелей много других вопросов – не только нефтеперерабатывающая отрасль. А когда есть определенное лобби, которое дезинформирует, разобраться в ситуации тяжело. Этот вопрос решался не один год, сейчас просто накопилась та критическая масса знаний у депутатов, когда они понимают, что, да, действительно, это настолько большая проблема, что ее надо решать и решать именно сейчас.

Мы с вами уже частично затронули этот вопрос – хотя потребители слабо этим интересуются, очень важно, что основной объем сжиженного газа мы импортируем именно из России, которая ведет с нами войну. По вашему мнению, почему до сих пор мы продолжаем упорно кормить агрессора и закупать у него нефтепродукты?

Это вы так выражаетесь, что мы кормим Россию. Очень многие думают, что это Россия кормит нас, и без российских и белорусских нефтепродуктов мы не можем обойтись.

Дело в том, что наши политические деятели настолько запустили ситуацию с внутренним рынком, что им уже просто страшно принимать какие-либо решения. Любые ограничительные меры по отношению к импорту вызывают у них отрицательную реакцию. Они боятся брать на себя ответственность. Они не доверяют своим гражданам, они не доверяют своим товаропроизводителям, но почему-то надеются, что Российская Федерация будет спасать, наполнять рынок, устранять дефицит. И точно такие же надежды и ожидания у них в отношении белорусских производителей, которые, собственно, на сто процентов до последнего времени были зависимы от поставок российской нефти.

А какова ситуация в мире? Там ведь нет такого перекоса в спросе на сжиженный газ и бензин?

Мы уникальная страна. У нас более трети автолюбителей перешли на сжиженный газ. В других европейских странах такой ситуации нет.

И еще одно важное замечание по этому вопросу. Газотрейдеры используют такую манипуляцию, мол, сжиженный газ более экологичный, и приводят в пример европейские страны. Извините, но даже у Российской Федерации сжиженный нефтяной газ LPG, который нам предлагают как альтернативу бензину, таковой не является. Государственная программа в России именно по альтернативным топливам ориентирована на другие продукты – LNG и CNG. Аналогично в европейских странах. Потому что эти продукты, именно сжиженный природный газ и нефтяной газ – являются экологичными. Но не LPG.

И если мы говорим про то, что сейчас защищается в Украине при помощи низких ставок акциза, то надо сказать, что с 1 января 2021 года в Украине вступает в действие новый техрегламент, касающийся газовых моторных топлив. Так вот, для LPG, который используется в качестве моторного топлива, содержание серы нормируется не выше 50 ppm (parts per million – с английского: миллионная доля – УНИАН), в то время как для бензина и дизеля – не выше 10 ppm. То есть, содержание серы в LPG в 5 раз больше, чем в бензине и дизеле.

Но проблема еще и в том, что в Украину импортируется не только этот газ, но и под видом коммунально-бытового завозится газ с содержанием серы до 150 ppm – в 15 раз больше, чем в бензине. А про другие вредные примеси, которое есть в LPG, которые приводят к коррозии топливной системы автомобиля, молчат.

Поэтому, резюмируя, Украина – особенная страна. Группа трейдеров сумела внушить стране, что LPG – это альтернативное топливо, сделала так, чтобы этому «альтернативному топливу» сделали преференции, чтобы бюджет недополучал, чтобы отечественное производство падало, чтобы мы были критически зависимы от поставок этого продукта из иностранных государств – на 75-80 процентов, что не предусматривается никакими европейскими директивами, поскольку там есть ограничения по поводу объема поставок из одного иностранного источника не выше 30 процентов. Поэтому ситуация от Евросоюза отличается кардинально. Не тот продукт, сверхкритичная зависимость и непоступление денег в бюджет. И, при этом, потребителям, через цену внушили, что это самый лучший продукт для них.

И они верят…

И они верят, потому что он дешевле.

В случае принятия законопроекта, если перекос будет исправлен, спрос на бензин будет расти, и мы станем менее импортозависимы от российского сжиженного газа, можем ли мы говорить о том, что это будет большой шаг в сторону обеспечения энергонезависимости Украины в будущем?

Да, это будет большой шаг. Дело в том, что, если говорить о Кременчугском НПЗ, то, что мы производим сейчас 3 миллиона тонн, это очень мало. В планах компании в следующем году или через два года вырасти до 4,5 миллионов тонн. И, таким образом, мы будем менее зависимы как государство от импортных поставок и бензина, и дизельного топлива, которого очень много потребляют, в первую очередь, наши агропроизводители и горнодобывающая промышленность. То есть, балансировка акцизов приведет к тому, что вырастет внутреннее производство нефтепродуктов. Это и обеспечение отраслей экономики, и обеспечение потребностей нашей армии, инфраструктуры, железной дороги. Поэтому, когда растет доля внутреннего производства, это гарантия того, что в экономике страны будет меньше сбоев. Это с одной стороны. А с другой стороны, увеличение объемов переработки и производства приводит к снижению затрат на переработку, и сейчас наша компания всерьез рассматривает вопросы снижения цен ради того, чтобы увеличить объемы продаж.

В случае принятия законопроекта 4098, насколько подешевеет бензин для потребителя?

Если чисто математически посчитать, уменьшение ставок приведет к снижению стоимости бензина на заправках на 3 гривни за литр. Это произойдет практически сразу после принятия закона, поскольку таможня будет тут же оценивать заходящий импортный продукт, и акциз будет уплачиваться по новой ставке. Соответственно, входящая цена будет ниже.

Рынок бензина и дизельного топлива очень конкурентен. Как только одна сеть выставит стоимость бензина на три гривни меньше, все остальные тут же начнут подстраиваться.

По вашему мнению, есть ли на украинском рынке влиятельные организации, поддерживающие нефтеперерабатывающую отрасль и отстаивающие именно проукраинскую позицию? И эффективна Украинская энергетическая ассоциация?

Создание Украинской энергетической ассоциации – это большой шаг вперед. Дело в том, что это европейская и мировая практика, когда создаются именно профессиональные ассоциации, представляющие участников не какой-то одной компании, а группы участников рынка.

В данном случае, плюс в том, что Украинская энергетическая ассоциация объединила именно украинские предприятия из энергетического сектора: и производителей нефтепродуктов, и добывающие компании, и компании, производящие электроэнергию. Ее отличие принципиально от того, что было раньше, в том, что это именно отечественные производители энергоресурсов, потому что в других ассоциациях присутствовали и российские, и белорусские компании, и чистые импортеры.

Поэтому, если экономическая политика, задекларированная правительством, сводится к созданию рабочих мест и увеличению их количества, подъему украинской экономики, то, в первую очередь, надо создавать условия для отечественных товаропроизводителей. В данном случае, правильно, что эта ассоциация собрала под своей крышей именно отечественных производителей, а не импортеров. Надеемся, что ее работа будет успешной. В том числе, та помощь, которую они оказывают в продвижении законопроекта 4098 – будет одним из ее весомых вкладов в развитие национальной экономики. Это один из тех законопроектов, о которых нужно напоминать.

За повідомленням інтернет-видання  УНІАН:  https://www.unian.net/economics/energetics/i-o-pervogo-zamestitelya-glavy-pravleniya-ukrtatnafty-ruslan-lyapka-nashi-politiki-ne-doveryayut-svoim-grazhdanam-proizvoditelyam-no-pochemu-to-nadeyutsya-chto-rossiya-budet-napolnyat-ukrainskiy-rynok-nefteproduktov-i-ustranyat-deficit-novosti-segodnya-11232752.html

18.11

Експерт пояснила, як здешевити бензин на українських АЗС

Зменшення акцизу на бензин дозволить зменшити його вартість для кінцевих споживачів, наголошує президент Української енергетичної асоціації Юлія Підкоморна.

За її словами, українці наразі не вірять, що бензин в Україні може стати дешевшим.

«Ми часто чуємо та читаємо в коментарях, що бензин не подешевшає. Тому що ніколи не дешевшав, тому що не вірять владі, тому що немає підстав, тому що ціни на все ростуть, тому що долар до гривні не знижується. Такі аргументи ми чуємо дуже часто», – зазначила Підкоморна.

Експерт у зв’язку з цим пояснює, що основу ціни бензину  чи скрапленого газу складає його вартість на кордоні. За даними міжнародних котирувань останнього періоду тонна бензину коштує дешевше ніж скраплений газ. Але на АЗС скраплений газ навпаки вдвічі дешевше за бензин.

«Здається що це якась помилка, але ні, вся причина в розмірах податків, що формують кінцеву ціну. На скраплений газ акцизний податок становить 52 євро за 1000 літрів, що вчетверо менше ніж на бензин, для якого встановлена ставка 213,5 євро за 1000 літрів. При цьому газ Україна на 80% імпортує, і більша його частина з Росії», – пояснює Підкоморна.

Експерт наголошує, що зміна податків впливає на зміну ціни, яку платить кінцевий споживач, оскільки акциз та ПДВ є її складовими.

«Якщо  ми вирівняємо всі ставки до рівня 139,5 євро/1000л, а це ставка для дизельного пального, то на бензин акциз зменшиться на 74 Євро/1000Л.

Зменшення акцизу напряму зменшить кінцеву ціну бензину (74*33,14/1000 + 74*33,14/1000*20% ПДВ) на 2,94 грн. на літрі (курс НБУ 33,14 грн за Євро).

Відтак навіть користувачі автомобілів з ГБО, які також використовують бензин, економитимуть на пальному (від 200 до 1000 грн. щороку)», – пояснила експерт.

Як зазначила президент УЕА, аби здешевити бензин, у Верховній Раді зареєстрований законопроект №4098, який пропонує зрівняти акциз на рівні 139,5 Євро за 1000 літрів.

«Наше спільне завдання – добитися схвалення цього законопроекту вже цього року. Наразі він вже три місяці знаходиться в комітеті ВР», – підсумувала вона.

За повідомленням інтернет-видання  УНІАН: https://www.unian.ua/economics/energetics/ekspert-poyasnila-yak-zdesheviti-benzin-na-ukrajinskih-azs-novini-sogodni-11222600.html?_ga=2.199678830.195605435.1605507917-1863116347.1602753761

16.11

Скільки коштує дешевий зріджений газ

П’ять фейкоманіпуляцій законопроєкту Ніни Южаніної.

Побудувати дороги, зберегти економіку й максимально дотриматись інтересів споживачів — пошуком вирішення цього завдання сьогодні зайняті трейдери нафтопродуктів і зрідженого газу, видобувні й нафтопереробні компанії, депутати та чиновники. Обговорюють зміни акцизів на моторні палива — бензин, зріджений газ і дизельне паливо (електромобілі та транспорт на стиснутому газі поки можуть не турбуватися).

Ідеться не стільки про податки, скільки про енергетичну безпеку й елементарну справедливість.

Імпорт нафтопродуктів, у якому превалюють Росія і Білорусь, можна замінити на українське паливо й тим самим завантажити українські потужності із переробки, перевалки та транспортування нафти. НПЗ можуть переробляти втричі більше, а можливості з приймання та прокачування нафти по суті безмежні. Це не питання підтримки окремих підприємств — це стратегічне рішення для країни, де триває війна. Погодьтеся, нерозумно відправляти гроші за паливо ворогові й не використовувати наявну в країні інфраструктуру, у якій, до того ж, державі належать вагомі пакети акцій.

Дивна європейська солідарність

Всі за, але є проблема — структура споживання пального, деформована акцизами і значною часткою тіньового ринку. В Україні на скраплений газ припадає 33% усіх моторних (дорожніх) палив, тоді як згідно з даними Світової асоціації зрідженого газу, у світових лідерів за обсягами споживанням автогазу (Корея, Туреччина, Росія, Польща, Італія) ця частка не перевищує 12%. І це логічно, тому що основним постачальником моторного пального в усьому світі є нафтопереробні заводи, які отримують з нафти близько 30% бензину і 5% скрапленого газу.

Наприклад, у Європі, про яку ще йтиметься нижче, 25% припадає на бензин і всього до 2% — на LPG. І це незважаючи на те, що акцизи на автогаз істотно нижчі. За фактом маємо, що Європа, по-перше, споживає пальне з більшим податковим навантаженням, по-друге, паливо, яке виробляють її заводи. (У ЄС інша біда — там бензини потіснило дизпаливо, із яким тепер усі мужньо борються).

У підсумку маємо в Україні профіцит бензину й гостру нестачу газу, яку на 60% покриває імпорт із Росії та Білорусі. Рішення на поверхні — охолодити попит на скраплений газ і підігріти попит на бензин, провівши коригування акцизів. Але на шляху зниження постачання з Росії несподівано стали ті, хто йшов на вибори з антиросійською риторикою — партія «Європейська солідарність» в особі Ніни Южаніної. В основі пояснювальної записки до її законопроєкту про акцизи фактично без купюр лежить лист «Української асоціації зрідженого газу», раніше розіслане чиновникам і депутатам. У своєму законопроєкті Южаніна пропонує не тільки зберегти поточні ставки акцизів на бензин і газ, але й зацементувати чотириразовий розрив між ними. У результаті документ близької соратниці Петра Порошенка увібрав у себе всі фейки й маніпуляції, які активно використовують «газовики». Розглянемо основні з них.

Фейкоманіпуляція № 1. Зріджений газ — альтернативне паливо. З одного боку, так написано в євродирективі 2014/94/EU «Про розвиток інфраструктури альтернативних видів пального». Це була дуже велика і крута перемога лобістів Європейської LPG-асоціації. З іншого боку, статус «альтернативності» жодних преференцій цьому пальному не дає. Єдине, що передбачає ця директива, — норми розміщення заправних пунктів. Директива створювалася у 2010—2012 рр., коли в Іспанії, наприклад, на всю країну було півсотні заправок зрідженим газом.

У звіті щодо експертного обговорення директиви 2014/94/EU йдеться, що лише 23% фахівців уважали LPG претендентом на внесення до списку довгострокового альтернативного палива.

Дуже часто цей документ плутають з іншою директивою (2009/28/EU), що стимулює споживання чистої енергії. Однак мова тут уже йде про відновлювану енергію: сонце, вітер, гідроген. Українські лобісти LPG активно намагаються вкласти саме цей сенс. Однак важко сперечатися з тим, що зріджений газ — такий же продукт нафто- й газопереробки, як бензин або дизпаливо.

Фейкоманіпуляція № 2. Пропан-бутан — екологічне паливо. Це справедливо лише в невеликому частині випадків, коли очищеним автомобільним пропан-бутаном заправляють новий автомобіль класу Євро 4-5. Тоді вміст ряду шкідливих сполук у вихлопах нижче, ніж у бензину чи дизпалива. Але повернемося в нашу реальність. По-перше, не менше третини постачуваного на ринок України газу годиться, у кращому випадку, для побутового споживання. По-друге, у яких машинах цей газ використовують, усім відомо: газ найкращої якості при згорянні у древніх двигунах дасть високотоксичний вихлоп.

Це ще ми навіть не розглядаємо «екологічність» такого атрибуту кожного двору, як «запашний» від газу древній «корч».

Фейкоманіпуляція № 3. Автогаз — дешеве пальне. Теж ні. За даними митної служби, у жовтні 2020 року митна вартість скрапленого газу склала $423/т, бензину — $404/т. І таку картину спостерігаємо останні півроку. Тобто ринок наповнює найдорожчий продукт, переважно з Росії та Білорусі, а держава зниженою ставкою акцизу фактично дотує його за рахунок високих ставок на бензин, тим самим убиваючи своє внутрішнє виробництво.

Тепер про ставки і Європу. УАЗГ і Южаніна пишуть, що європейськими директивами нібито регламентовано якісь пропорції в акцизах на газ і бензин (близько 25%). І це фейкоманіпуляція № 4: жодна директива Євросоюзу цього не передбачає. Але цю відверту дезінформацію дублюють у своїх записках і Мінфін, і Мінекономіки. У директиві є встановлені мінімальні ставки акцизів на нафтопродукти, але ніяк не пропорції — це вже місцева «творчість».

Спростовує цей міф про 25%-і пропорції голова європейської асоціації зрідженого газу Самуель Маубанк: «…Із екологічної точки зору податки на LPG не можуть бути близькі за розміром до податків на дизель і бензин. …Звичайно, якщо ми скажемо, що LPG виробляє на 90% менше оксиду азоту, ніж дизель — тому зробіть нам акциз на 90% менший, нас навряд чи послухають. Але в нас вистачає екологічних аргументів вимагати, щоб акциз не був вищим за 50%». Виявляється, буває і 50%, а не тільки 25%.

Тепер про високе. Податкова директива 2003/96/EU, якою прикриваються газовики та їхні солідарні з європейцями лобісти в парламенті, випущена у 2003 році і, як і інше законодавство ЄС, визначила пріоритети в підтримці тих чи інших палив. Але пройшло 17 років, який результат цієї політики? На графіках і діаграмах, що показують структуру споживання «дорожніх» палив у Європі, частку зрідженого газу часом важко роздивитися навіть крізь збільшувальне скло. Вона становить 1,5-2,0%. Годяться для нас «рекомендації» 20-річної давнини, до того ж від тих, у кого цього енергоносія, за великим рахунком, немає?

Цікаво було б подивитися на європейців, якби у них частка газу з низьким податком зросла б до 33%, прибравши з ринку паливо з високим фіскальним навантаженням. Може, нам слід попросити у Євросоюзу компенсацію втрачених податків? Експерти енергетичної галузі очікують, що в наступному році згадану директиву буде радикально змінено, і викопні палива, до яких відноситься й LPG, будуть остаточно декласовані разом зі зниженими ставками податків. Хоча, як бачимо, заходи стимулювання не особливо й допомогли.

Хто будує дороги?

Характерно, що, вирішуючи завдання вирівнювання структури споживання, автоматично досягаємо й іншої дуже важливої мети — створення справедливого ринку, коли автовласники будуть нести рівне податкове навантаження з урахуванням енергетичних та екологічних властивостей використовуваних нафтопродуктів. Основний дисбаланс пролягає по лінії «скраплений газ — бензин», акциз на них різниться учетверо (52 і 213 євро/1000 л відповідно).

Наприклад, два ДЕУ «Ланос», на бензині й газі, проїхали 100 км, витративши 10 і 11,5 л бензину й газу відповідно (витрата газу в середньому на 15% вища). Власник «бензинового» «Ланоса» заплатить 2,13 євро акцизу, а «газового» — 0,6 євро або в 3,5 рази менше. Хіба це справедливо? Щоб ремонтувати дороги, держава створила дорожній фонд, який наповнюють акцизами з нафтопродуктів. Виходить, що власники «бензинових» машин будують дороги для тих, хто використовує зріджений газ і дизельне паливо (на нього ставка 139,5 євро/1000 л). Особисто мені це нагадує ситуацію з євробляхерами.

До речі, тут було розбито фейкоманіпуляція № 5: «Українська асоціація зрідженого газу» разом із Южаніною пишуть про те, що власники машин із ГБО платять більше акцизів. Щоб зрівнятися з «бензиновою», «газова» машина повинна проходити в 3,5 рази більше, але в такому випадку вона буде і пропорційно більше використовувати дорожнє покриття.

За повідомленням інтернет-видання  “Новое Время”: https://nv.ua/ukr/biz/experts/desheviy-skrapleniy-gaz-shcho-ne-tak-iz-novim-zakonoproyektom-feyki-y-manipulyaciji-novini-ukrajini-50123446.html

13.11

Українські нафтопереробні заводи скоро почнуть закриватись, їх треба рятувати – енергетики

Українська енергетична асоціація (УЕА) закликала комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики негайно розглянути законопроект № 4098, який покликаний збалансувати акцизний податок на пальне та підтримати вітчизняну нафтопереробку.

Як йдеться в заяві Асоціації, встановлення балансу акцизів призведе до збалансування цін на ринку та конкурентоспроможності вітчизняного виробництва палива. Вирішення цієї проблеми більше не можна відкладати.

«Вже зараз ми маємо чіткі та аргументовані пропозиції, як знайти компроміс. Вперше за шість років влада показує, що може встановити на ринку нафтопродуктів ринкові та прозорі правила. Це крок на зустріч справедливому і конкурентному ринку. Нам усім треба пам’ятати, що зруйнувати галузь – це легко, а відновити її – це довгий, а іноді й неможливий шлях. Тому у нас немає часу відкладати питання, що призведе до справедливого здешевлення бензину та збереження вітчизняної галузі нафтопереробки» – зазначила презижент УЕА, екс-заступник Міністра енергетики Юлія Підкоморна.

Наголошується, що законопроект № 4098 спрямований на порятунок галузі та збереження десятків тисяч робочих місць. Аналіз ринку, проведений експертами Асоціації, засвідчує, що за існуючої ситуації та бездіяльності влади, українські нафтопереробні заводи скоро почнуть закриватися.

«Вже протягом року є ризик зупинки одного з двох працюючих вітчизняних заводів. Це буде негативна ланцюгова реакція для суміжних галузей, таких як видобуток та транспортування нафти і газу. Ситуація на ринку майже досягла точки неповернення і ми не маємо часу для будь-яких додаткових узгоджень та зайвих розмов. Україна вже втратила шість нафтопереробних заводів за останнє десятиліття і саме зараз настав час встановити рівні правила на ринку та справедливі акцизи», – зазначила у зв’язку з цим президент Асоціації.

“Ми як і Європа переходимо на електромобілі, але наша економіка ще не менше десяти років буде споживати вуглеводневе пальне. Стратегічні галузі економіки та соціальна сфера орієнтовані на традиційні види палива і мають бути повністю забезпечені якісним та дешевим енергоносієм. Тому вітчизняні заводи треба рятувати для підтримки нашої української економіки”, – продовжила вона.

За словами Підкоморної, зобов’язання України перед ЄС треба співвідносити з реальними можливостями країни. Дискусії щодо проблеми тривають вже 6 років, але нічого не зроблено.

«Наш ринок нафтопродуктів є преміальним для зовнішніх постачальників і тому вони за нього також будуть боротися. Ми маємо великий шанс зробити рівні правила гри на ринку для внутрішніх та зовнішніх виробників палива шляхом збалансування акцизів та зниження ціни на бензин. Законопроект № 4098 необхідно приймати вже зараз – це останній шанс для України», – підсумувала вона.

Водночас експерти Асоціації зазначають, що законопроект № 4098 сприятиме зниженню цін на пальне, зокрема на бензин приблизно на 3-4 гривні за літр.

За повідомленням інтернет-видання  УНІАН: https://www.unian.ua/economics/energetics/ukrajinski-naftopererobni-zavodi-skoro-pochnut-zakrivatis-jih-treba-ryatuvati-energetiki-novini-sogodni-11215589.html

12.11

«Укртатнафта» розробила короткостроковий план модернізації

Нафтопереробний завод «Укртатнафта» розробив план подальшої модернізації, який може бути затверджено до кінця поточного року. Про це enkorr повідомив один із топ-менеджерів підприємства.

«За підсумками технічного аудиту ми розробили короткостроковий план першочергових заходів, окремі з них уже отримали схвалення акціонерів. Це фінансово невеликі, але ефективні проекти», – зазначив співрозмовник enkorr, не ставши розкривати деталі до повного розгляду плану.

Що стосується довгострокової стратегії розвитку, то її на «Укртатнафті» пов’язують із перспективою розвитку внутрішнього ринку нафтопродуктів, що в свою чергу залежатиме від податкової політики держави.

«Якщо ми залишимося зі зростаючим ринком скрапленого газу і стагнуючим ринком бензину, зрозуміло, багато інвестувати сенсу немає. У цьому разі наш межа – це 4,5 млн т нафти. Якщо акцизи збалансують, у нас з’являється надія, що в горизонті 3-5 років баланс бензину не впаде, можливо, почне потроху зростати, й тоді ми зможемо говорити про 6-7 млн ​​т на рік і відповідно про доцільність вкладень у розвиток виробництва», – резюмував співрозмовник enkorr.

Очікується, що в поточному році «Укртатнафта» переробить 3,1 млн т сировини, тим самим збільшивши завантаження на 33% у порівнянні з 2019 роком.

Нагадаємо, нині у Верховній Раді на розгляді перебуває кілька законопроєктів, що стосуються акцизів на нафтопродукти. Першим було зареєстровано законопроєкт, яким пропонується уніфікувати ставки акцизу на бензин, автогаз і ДП на рівні €139,5 за 1000 л. Його підтримують українські нафтопереробники, які зіткнулися з неможливістю збільшення виробництва нафтопродуктів через скорочення ринку бензинів і зростання ринку скрапленого газу.

За повідомленням інтернет-видання «Enkorr»: https://enkorr.ua/uk/news/ukrtatnafta_razrabotala_kratkosrochnyy_plan_modernizacii/243781