Публікації

25.09

Энергонезависимость Украины. Станет ли она реальностью?

Украина уже почти тридцать лет ставит перед собой задачу – стать энергонезависимой. Но, увы, “воз и ныне там”. К сожалению, это на руку откровенному и агрессивному врагу – России, которая использует наши проколы как механизмы своего доминирования. Что мешает нашей стране стать самодостаточной в энергетической сфере?

Украина с первых дней обретения государственной независимости поставила перед собой задачу – стать еще энергонезависимой. Запасы углеводородов и производственные мощности нашей страны вполне позволяли достичь поставленной цели. Тем не менее, прошло 29 лет, но действенных подвижек нет. На импорт газа, ядерного топлива, нефтепродуктов страна продолжает ежегодно тратить миллиарды долларов. Причем вопрос поставок энергоносителей, зачастую, превращался в механизм политического давления на нашу страну.

Этим инструментом активно пользовалась Россия, которая контролировала большую часть отечественного энергорынка. Особо остро вопрос энергетической зависимости встал после того, как северный сосед начал против нашей страны войну, аннексировав Крым и оккупировав часть территории Донбасса. Агрессия России сподвигла руководство Украины направить усилия на достижение энергонезависимости. Но, спустя шесть лет, значимых успехов добиться так и не удалось. И, как говорят эксперты, вряд ли удастся в дальнейшем, если власть не предпримет реальные меры.

Основные направления, которые ждут действенных шагов власти, – атомная энергетика, газовая и нефтяная сферы…

Рынок нефтепродуктов – еще одна головная боль Украины. Поставки нефти из России в нашу страну не осуществляются с 2012 года. Но нефтепродукты импортируются, в основном – дизельное топливо и автогаз. И скандалы в отношениях с Москвой на “нефтяной” основе не стихают. То РФ вводит эмбарго на импорт в нашу страну нефтепродуктов, то спецразрешения на эту деятельность, то блокирует поставки в Украину из Беларуси, которая, покупая по “дружеской” цене российскую нефть, потом импортирует в нашу страну моторное топливо.

Такие действия Кремля провоцируют у нас как рост цен на бензины, дизтопливо и автогаз, так и резкий их дефицит. Из-за этого Совет национальной безопасности и обороны в декабре 2019 года обязал Кабминет министров до 1 июля 2020 обеспечить проработку вопроса и принять решение о диверсификации источников и маршрутов поставок нефти, нефтепродуктов, природного и сжиженного газа, предусмотрев поставки из одного источника не более 30 процентов от общих объемов поставок. Но этого так и не произошло.

По данным Государственной таможенной службы, из РФ в первом полугодии 2020 года импортировано топливо на 627 млн долларов, доля РФ на рынке составляет почти 40%, из Беларуси – на 499 млн долларов, (доля рынка – 31%), Литвы – на 216 млн долларов (доля – чуть более 13%), из других стран – на 269 млн долларов (17%).

Нефтепереработчики считают, что власть обязана принять комплекс мер по ограничению импорта нефтепродуктов из РФ и нарастить собственное производство, иначе экономике страны угрожает дестабилизация. По их данным, Россия опосредованно, через поставки из Беларуси, контролирует до 80% украинского рынка дизтоплива, до 75% рынка сжиженного газа и до 50% – бензина. Чтобы исправить ситуацию, предлагалось выровнять ставки акцизного налога на нефтепродукты. Время идет, но ничего не меняется.

По мнению эксперта в энергетической сфере Дмитрия Марунича, чтобы снять зависимость от России, нужно запустить внутренние заводы, а для этого нужно изменить налоговую политику – выровнять акцизы, о чем говорили переработчики. Других вариантов исправить ситуацию не существует.

“Конечно, вопрос не простой. С одной стороны – высокие цены на топливо, с другой – энергонезависимость. Одна история заключается в том, что предлагают понизить акцизы на бензин и повысить – на сжиженный газ. На сегодня автогазу предоставлены необоснованные преференции, а его потребление растет. А так, как у нас промышленных мощностей по его производству нет, то наша страна попала в импортозависимость. Мы покрываем потребности внутреннего рынка, в лучшем случае, на 25%. В ближайшие годы заместить собственным производством эту дыру не получится. Отсюда и предложение уровнять акцизы. Потребление бензина сокращается из-за его дороговизны, при этом растет потребление автогаза. Но как только начинаются разговоры о повышении акциза на сжиженный газ, то сразу же заявляют, что этого делать нельзя, якобы автогаз – социальный вид топлива, причем экологичный. Но это не соответствует действительности. Что касается экологичности, то это еще вопрос, так как серы в автогазе в 5 раз больше чем в бензине, а социальным его сделала налоговая политика. Она была уместна в тех странах, где газа добывают много. К примеру, Россия может обеспечить газомоторным топливом сверх потребности. Вот и попадаем к ней в зависимость”, – отметил эксперт.

По его словам, другая история касается импорта нефтепродуктов, который составляет порядка 80% и идет, в большей части, из РФ, а также якобы из Беларуси. Чтобы это изменить, нужно поднять внутреннюю переработку нефти. Но для этого необходимо выравнивать акцизы убирать льготы для импортированных товаров.

“Это, конечно, непопулярное решение, оно может привести к росту цен, хотя не факт. Все зависит от множества факторов. Есть информация, что у россиян очень хорошая маржа при поставках в Украину, а наш рынок для них – премиальный. Поэтому, скорее всего, дополнительные акцизы не приведут к повышению стоимости топлива, россияне просто не захотят потерять украинский рынок. В прошлом году ввели дополнительные акцизы на трубопроводные поставки российского дизтоплива, но цены не рванули вверх”, – отметил эксперт.

Марунич подчеркивает, что наши нефтеперерабатывающие заводы были практически уничтожены для подчинения рынку России. Для обеспечения внутреннего потребления топливом нужно запустить наши заводы. Ведь только Кременчугский НПЗ в состоянии перерабатывать до 7 млн тонн нефти в год, а сейчас – не более 2,5 млн тонн.

“Ему не выгодно заниматься переработкой, очень сложно конкурировать не столько по качеству, сколько по цене. Поскольку российские и белорусские НПЗ имеют доступ к дешевому ресурсу, они выдавливают наших производителей с отечественного рынка. Повышение акциза на входящий импорт нефтепродуктов – классический механизм, который широкого используется и может быть быстро применен в Украине. Еще необходимы льготы для переработчиков, это поможет модернизировать наши предприятия. И еще – в стране до сих пор нет контроля качества нефтепродуктов. Это давняя история, она много лет на слуху, но никто так и не решил этот вопрос”, – резюмировал эксперт.

Сдвинуть вопрос с места призван поданный в Верховную Раду законопроект, которым предлагается сбалансировать ставки акцизного налога на топливо. Как уверяет один из авторов документа, народный депутат (фракция “Слуга народа”) Алексей Мовчан, его принятие позволит существенно снизить цены на бензин.

“Сейчас акцизы прописаны для бензинов – порядка 213 евро, для дизеля – 139 евро и для автомобильного газа – 52 евро. Это приводит к неравенству разного вида топлива на одном рынке. Мы предлагаем использовать европейскую практику, когда ставка для всех видов топлива одинаковая – на уровне 139 евро”, – рассказал Мовчан.

Нардеп спрогнозировал, что цены на дизельное топливо никак не поменяются от изменения акцизов. Автомобильный газ может подорожать на 3-3,4 гривны за литр, а бензин станет дешевле примерно на 3 гривны за литр. По его словам, из–за сокращения потребления бензина в пользу дешевого автомобильного газа из России, украинские нефтеперерабатывающие заводы могут закрыться. “У нас в стране остался один нормально работающий нефтеперерабатывающий завод – Кременчугский, но если сохранится темп падения потребления бензина, которое происходит в стране с 2012 года, то в ближайшее несколько лет завод может закрыться. Это значит, что мы будем еще более зависимы от импорта, негде будет перерабатывать украинскую нефть, сократятся рабочие места”, – пояснил депутат.

Мовчан констатирует, что производство на отечественных НПЗ падает, поскольку дешевый российский автомобильный газ в силу низкого акциза вытесняет бензин. Но наращивание поставок энергетических ресурсов из страны-агрессора является опасным и противоречит государственной политике. “Дешевый импортный российский газ – это прямое финансирование страны-агрессора. Около 45% заходит из РФ и еще треть заходит из Беларуси. Хотя есть вероятность, что это тот же российский газ. Наша задача этим регулированием поддержать украинского нефтепереработчика, который сможет развиваться, больше платить в бюджет, модернизировать свое производство. Фискальный эффект мы оцениваем в плюс 5 млрд гривен доходов в год”, – сказал он.

Спасение украинского рынка нефтепродуктов от рисковой зависимости от России, что может привести к коллапсу профильной отечественной отрасли, – в руках парламентариев. За ними последнее слово.

Подробнее на УНИАН: https://www.unian.net/economics/energetics/energetika-stanet-li-energonezavisimost-ukrainy-realnostyu-novosti-segodnya-11152019.html

25.09

В Україні може змінитися ціна на автогаз та бензин: прогноз

До збільшення вартості пального трейдерів підштовхує девальвація, яка спостерігається вже кілька тижнів. Тож найближчим часом, у зв’язку зі зростанням курсу долара в Україні, може змінитися ціна на бензин та автогаз. Про це, як повідомляють «Факти», заявив директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн.

Ціна на нафту

За словами експерта, в останні два тижні на світовому ринку було падіння ціни на нафту, проте український ринок не встиг відреагувати на зниження котирувань. “Деяка цінова турбулентність є. Попередні два тижні спостерігалося зниження світових цін на нафту. Вартість бареля опустилася до 38 доларів. Український ринок навіть встиг відреагувати на зниження нафтових котирувань. Ціна літра бензину в дрібному опті та навіть в деяких роздрібних мережах знизилася на 20-90 копійок”, – зазначив Куюн. “З початку цього тижня пішов зворотний процес і нафта знову подорожчала до 41 долара за барель. Оптовий ринок нафтопродуктів моментально відреагував – ціни почали поступово зростати. До збільшення вартості пального трейдерів також підштовхує повзуча девальвація, яка спостерігається вже кілька тижнів”, – казав Куюн.

Курс валют

За словами експерта, за цей період гривня подешевшала на 50-60 копійок стосовно долара. “Кожна гривня в курсі долара – це 85 копійок в ціні літра бензину. Тобто якщо долар подорожчав на 50 копійок, то тільки внаслідок  курсових коливань собівартість літра бензину збільшується на 30 копійок”, – сказав Куюн. “Кожна гривня в курсі долара – це 85 копійок в ціні літра бензину. Тобто якщо долар подорожчав на 50 копійок, то тільки внаслідок курсових коливань собівартість літра бензину збільшується на 30 копійок. Якщо девальвація національної валюти продовжиться, цей фактор все сильніше буде впливати на ціни”, – вважає експерт.

Імпорт російського газу

“Що стосується можливої зміни акцизів на нафтопродукти, то певні передумови до зміни існуючого порядку таки є», — вважає Куюн. “У нас зараз дуже великий імпорт скрапленого газу з Росії. Однозначно, коли в країні виробляється все більше бензину, то виникає питання: для чого ми маємо імпортувати автогаз з Росії, тим самим стримуючи споживання вітчизняного бензину? Так, у разі прийняття пропонованого Закону привабливість газу для споживачів різко знизиться, оскільки вигода від його використання нівелюється”, – заявив Куюн. За його словами, саме в цьому сенс пропонованої зміни ставок акцизу, щоб газу споживалося менше, а бензину більше. “Навіть якщо витрати на використання бензину і газу зрівняються, то, принаймні, людям стане невигідно встановлювати нове газове обладнання на свої автомобілі. Тобто кількість споживачів автогазу не зростатиме. А значить, буде зупинено збільшення споживання цього палива і надалі почне підвищуватися споживання бензину, в тому числі й виробленого в Україні”, — підсумував Куюн.

Акциз

Разом з тим народний депутат України Олексій Мовчан заявив про те, що зараз акцизи прописані: для бензинів близько 213 євро за 1000 л, для дизеля — 139 євро за 1000 л і для автомобільного газу — 52 євро за 1000 л. За словами депутата, це призводить до нерівності на паливному ринку. “Це призводить до нерівності різного виду палива на одному ринку. Ми пропонуємо використовувати справедливий підхід до всіх автомобілістів і ввести акцизну ставку для всіх видів палива однакову, – на рівні 139 євро”, – сказав депутат.

Як зміниться ціна

«В результаті ціни на дизельне паливо, яке купують споживачі, ніяк не зміняться в результаті введення нових акцизів. При цьому літр автогазу подорожчає на 3,0−3,4 грн, а бензин подешевшає на 2,9-3,0 грн. Тобто газ може коштувати 14 грн, а бензин — близько 18 грн. Тоді споживач буде приймати рішення на користь бензину, оскільки брати російський газ буде невигідно”, — зазначив Мовчан. “Літр автогазу подорожчає на 3,0−3,4 грн, а бензин подешевшає на 2,9-3,0 грн. Тобто газ може коштувати 14 грн, а бензин-близько 18 грн”, – заявив Мовчан

Перспективи українських НПЗ

За його словами, через скорочення споживання бензину на користь дешевого автомобільного газу з Росії, українські нафтопереробні заводи (НПЗ) можуть закритися. “У нас в країні залишився один нормально працюючий нафтопереробний завод (Кременчуцький – УНІАН), але якщо збережеться темп падіння споживання бензину, яке відбувається в країні з 2012 року, то найближчим кілька років завод може закритися. Це означає, що ми будемо ще більш залежні від імпорту, ніде буде переробляти українську нафту, і скоротяться робочі місця”, – пояснив депутат.

Законопроект

15 вересня 2020 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збалансованості ставок акцизного податку на паливо”, який дозволить істотно знизити ціни на бензин.

Детальніше на УНІАН: https://www.unian.ua/economics/energetics/cherez-zrostannya-kursu-dolara-v-ukrajini-podorozhchaye-palivo-novini-sogodni-11156057.html?_ga=2.144185650.645090080.1600665405-670571854.1579504821

22.09

Нові акцизи на пальне: експерти пояснили, скільки зекономлять водії на бензині та як це позначиться на економіці

У Європейському Союзі ставки акцизів приблизно однакові.

Народні депутати України зареєстрували у Раді законопроєкт “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збалансованості ставок акцизного податку на пальне”.

Наразі газ в Україні – найдешевший вид палива. Вартість, порівняно з бензином, нижча майже вдвічі, оскільки залежить від акцизного податку. Що вищий акциз, то дорожче паливо. Однак, так було не завжди. Такий перекос цін у бік здешевшання газу та здорожчання бензину відбувся на українському ринку 2010 року, коли газовий бізнес під себе підім’яла так звана родина Януковича. Тоді були введені спеціальні низькі акцизи на скраплений газ, щоб він заробляв більше. Після втечі Януковича з України ринок газу окупували росіяни й наближені до них структури. Наразі дві третини спожитого в Україні автогазу – російські. У разі ухвалення цього законопроєкту, акцизні податки на автомобільне пальне буде урівняно, завдяки чому бензин в Україні, за підрахунками експертів, подешевшає десь на 2,5 гривні, а вартість газу, який переважно імпортується з Росії, подорожчає десь на 2 гривні.

ТСН.ua запитав у провідних експертів у сфері енергетики, що це за ініціатива, чи на часі нині такий законопроєкт, скільки зекономлять на бензині українські водії та як зниження цін на бензин позначиться на економіці Україні.

Виконавчий директор “УЕА” Олексій Шульга оцінює цей законопроєкт як дуже важливий і потрібний для розвитку власної енергетичної галузі, внаслідок чого розвиватиметься інфраструктура та збільшуватимуться надходження до державного бюджету. “У кожному товарі велика складова — транспортування. І якщо логістика здешевшає, виробники можуть знижувати ціну на ті чи ті продукти. Але є й інші фактори: курс долара, ціна на нафту, сезонні подорожчання нафти. Але сказати, на скільки вже завтра подешевшає хліб, не можна. Я вважаю, що законопроєкт покликаний зробити соціальну рівність за усіма видами палива, щоб не було преференцій для якогось одного виду. Вітчизняне виробництво зможе збільшити обсяги переробки нафти, тим самим збільшити відрахування у бюджет, розширити свої виробничі потужності, мати можливість реалізовувати інвестпроєкти. Тобто, це дасть більші надходження до бюджету, нові робочі місця, а також покращення інфраструктури”, — переконаний Шульга.

Він зазначає, що така ініціатива дозволить Україні стати енергетично незалежною від Росії, а на ринку будуть створені однаково рівні умови для всіх. “Важливо те, що дизельне пальне залишається за тією ж акцизною ставкою, якою вона й була. Тому що це аграрії, це посівні кампанії, і воно на них жодним чином не вплине. Звісно, підняття скрапленого газу та зниження бензину – це крок, який потрібен, він на часі. Багато профільних асоціацій, які моніторять ситуацію на нафтопереробному ринку, вже виступали неодноразово за те, щоб збалансувати ставку. Тому що скраплений газ за останні 7 років майже у 5 разів збільшив свій паритет на ринку. Мета законопроєкту – повернути нас до того, коли у нас вироблялося пальне у достатній кількості. У 2008 році Україна навіть експортувала бензин і повністю забезпечувала власний внутрішній ринок. Потім дисбаланс в акцизах призвів до того, що ми маємо перекос у бік скрапленого газу, але залишаємося повністю незахищеними у разі, якщо північний сусід РФ чи Білорусь припинять експорт до нас скрапленого газу. Тому це пряма загроза енергетичній безпеці держави”, — наголосив виконавчий директор “УЕА”.

Шульга також додав, якщо цей законопроєкт буде проголосований, у певній частині бензин здешевшає на 3-4 гривні, скраплений газ трошки подорожчає. Але ми будемо мати різницю приблизно у декілька гривень, що не позначиться на пересічних громадянах. “Негативний відгук на законопроєкт може були лише у працівників таксі, бо там великі пробіги і великі витрати. Пересічний громадянин, в принципі, цього особливо не відчує. У нас щоосені та щовесни криза, оскільки через недостатню кількість скрапленого газу він щороку постійно дорожчає – стає по 14-15 грн. Потім ми насичуємося, робимо диверсифікацію, робимо танкерні перевезення скрапленого газу, а тоді Росія знову відкриває постачання — і газ знову 7-8 грн. Ми залежні у скрапленому газі від постачань. Навіть зараз я не впевнений у тому, що через ситуацію у Білорусі до України не припиниться ввезення бензинів і того самого скрапленого газу. І знову матимемо дисбаланс. Оскільки виробництво власного бензину ми понизили – із 5-6 заводів працює лише 2. Нам потрібно цим законопроєктом “зіскочити” із залежності, яка нами постійно маніпулює. Так, можливо, ті, хто вкладався в обладнання газової установки, негативно сприйматимуть цю ініціативу. Та звичайний громадян скільки наїжджає? 10-15 тис. км на рік, у нього окупність установки, мабуть, 4-5 роки”, — говорить Шульга.

На думку експерта, співголови ГО “Фонд енергетичних стратегій” Дмитра Марунича, цей законопроєкт насамперед призведе до збільшення надходжень у державний бюджет на понад 4 млрд грн, оскільки здешевшання бензину, яким Україна може забезпечити себе сама на 100%, дозволить зменшити залежність від російського скрапленого газу. “Рішення, яке не може бути прийнято з радістю усіма учасниками ринку. Ті, хто виробляє бензин і торгує ним, отримують зменшення цін на бензин приблизно до рівнів, за поточної кон’юнктури, десь 20 грн за літр. А от скраплений газ подорожчає — до 15 грн за літр. На мою думку, це справедлива штука, попри низьку ставку акцизу, ціна на скраплений газ була 52 €, а на бензин перевищила 200 € за тонну, у нас деформувалася структура цього паливного ринку, падало споживання бензину. Причому, в країні немає потужностей його добування, і навряд чи з’являться, тому Україна потрапила в залежність від імпорту, з усіма можливими наслідками. Тому рішення є виваженим і справедливим. Цей законопроєкт збільшить надходження до бюджету на понад 4 млрд грн”, — зазначає експерт.

Дмитро Марунич також вважає, що, окрім держави, вирівнювання цін на паливо матиме позитивні наслідки і на енергетичному ринку, а також від цього виграють водії автівок на бензині. Однак, він переконаний, що трейдери, які торгують скрапленим газом, звісно, будуть незадоволені.

“Загалом ринок матиме позитивні наслідки, бо ця ситуація була створена державою штучно. Сьогодні ціни на бензин — на рівні 25грн/л, якщо знизяться до 20 грн, це буде падіння на 20% , от вам і вся економіка. Користувачі зекономлять до 20% в залежності від пересування, споживачі газу, навпаки, платитимуть трохи більше. Щодо трейдерів, які торгують скрапленим газом, та частини водіїв, які перейшли на скраплений газ, вони можуть бути незадоволені. Останні можуть користуватися бензином, оскільки машини мають по дві установки. Якщо газ зростав у ціні більш ніж на 55% від бензину, його ставили під сумнів у використанні, він ставав невигідним, бо газу треба більше на 100 км”, — пояснює Марунич.

Рівні податки для чесного ринку, на якому немає пільг для російського газу, та розвиток вітчизняного виробництва, а отже збереження робочих місць – про такі наслідки від законопроєкту говорить Руслан Ляпка, перший заступник голови правління ПАТ “Укртатнафта”. Оскільки для нього, як представника нафтопереробної вітчизняної галузі, є надзвичайно важливим питання підтримки українського виробника та чесної конкуренції. За його підрахунками, якщо нічого не робити і не чіпати акцизні податки на пальне, то вже за рік, внаслідок подальшого зниження споживання бензинів, українські нафтопереробні заводи просто зупиняться. “Щоб зрозуміти, чого ми хочемо, треба зрозуміти, що було. Почалося це все 2012 року, коли олігарх Курченко отримав доступ до ресурсу скрапленого газу, який виробляється. Курченко при Януковичі, маючи прямі контракти постачань з Росії, пролобіював необґрунтовано низьку ставку акцизу через бажання збуту російського скрапленого газу на території України. Внаслідок встановлення акцизного податку на бензин, що в 4 рази вищий, аніж на скраплений газ, споживання бензину в Україні скоротилося до мінімуму, а споживання скрапленого газу (це переважно імпорт з РФ) перевищило використання бензинів і щороку зростає на 10%. За збереження наявних пільгових ставок на російський скраплений газ українські НПЗ (Кременчуцький НПЗ та Шебелинський ГПЗ) зупиняться через рік через подальше зниження споживання бензинів і переходу на скраплений газ. І тоді тут буде царство для російського продукту. Це не лише призведе до втрати нафтопереробних підприємств, а й позначиться  на видобувній галузі, тому що нафту і газовий конденсат ніде буде переробити”, — пояснює Ляпка.

Він також додає, що споживачі українського палива не повинні сплачувати в 4 рази більше податків у ціні бензину, ніж споживачі російського автогазу. “Це не на користь Україні, оскільки наша держава щороку недоотримує 5 млрд грн до бюджету. Що дадуть зміни? На АЗС відбудеться зниження ціни на бензин до 18 грн/л,  ціна на газ зросте до 14 грн./л. А це означає, що відновиться соціальна справедливість – одні громадяни України не будуть сплачувати податки на утримання доріг за інших громадян, які використовують газ. Будівництво доріг в Україні оплачують ті, хто їздять на дизелі й на бензині, але не ті, хто їздить на скрапленому газі”, — наголосив Ляпка.

Нагадаємо, у Раді У ВР зареєстрували законопроєкт про урівняння акцизу на автомобільне паливо. Цього року кількість спожитого автомобільного газу перевищила споживання бензину. У Верховній Раді порахували й виявили, що щонайменше 5 мільярдів гривень недоотримав Дорожній фонд.

Детальніше на сайті ТСН.UA: https://tsn.ua/ukrayina/novi-akcizi-na-palne-eksperti-poyasnili-skilki-zekonomlyat-vodiyi-na-benzini-ta-yak-ce-poznachitsya-na-ekonomici-1630060.html

21.09

Скраплений газ із Росії “вбиває” автомобілі — експерти

До Верховної Ради подано законопроєкт “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збалансованості ставок акцизного податку на пальне”. Ним ціла низка народних депутатів хоче урівняти акцизні податки на пальне, завдяки чому бензин в Україні має подешевшати в середньому на 2,5 гривні, а вартість газу, який переважно імпортується з Росії, може здорожчати на 2 гривні.

Нині в Україні газ – найдешевший вид палива. Вартість, порівняно з бензином, нижча майже удвічі й залежить від акцизів. Що вищий акциз, то дорожче паливо. У Європейському Союзі ставки акцизів приблизно однакові. Так було і в Україні до 2010 року. Тоді газовий бізнес під себе підім’яла так звана родина Януковича. Були введені спеціальні низькі акцизи на скраплений газ, щоб він заробляв більше. Після  втечі Януковича з України ринок газу окупували росіяни й наближені до них структури. Наразі дві третини спожитого в Україні автогазу – російські.

Цього року кількість спожитого автомобільного газу перевищила споживання бензину. За словами експертів, у енергетичній галузі така ініціатива на часі, оскільки внаслідок збалансування акцизного податку на пальне суттєво, до 5 млрд грн на рік, збільшиться надходження до бюджету, а головне – Україна стане енергетично незалежною від Росії. Ба більше, експерти говорять і про важливість екологічної складової, яку цей документ у разі ухвалення вирішує, оскільки імпортований російський газ не призначений для автомобілів і може бути небезпечним для машин.

ТСН.ua поговорив з провідними в Україні експертами у сфері енергетики й дізнався, що не так зі скрапленим російським газом, яким українські водії заправляють свої автівки.

За словами енергетичного експерта, співголови ГО “Фонд енергетичних стратегій” Дмитра Марунича, російський газ на українських АЗС не призначений для спалювання у двигунах, бо його краще використовувати у котлах і плитках. “Місяць тому Міністерство енергетики ухвалило новий технічний регламент. Газ, який виробляє Російська Федерація, не відповідає високій якості для спалювання у двигунах. Цей газ може мати негативні наслідки для двигунів і паливної системи автомобілів”, — пояснює експерт.

Інша проблема та небезпека не лише для автівок, а й для людей – це заправки, які продають такий скраплений газ. “Те, що відбувається сьогодні з нелегальними заправками зі скрапленим газом без дотримання правил безпеки – загроза для громадяни. Коли громадянин побачить зниження ціни на бензин, він не захоче дивитися у бік скрапленого газу, щоб не нести додаткові витрати на встановлення газобалонного обладнання. Це теж небезпечно. Це те, що не передбачено заводом-виробником на автотранспорті”, — говорить Олексій Шульга, виконавчий директор “УЕА”.

Виконувач обов’язків першого заступника голови правління ПАТ “Укртатнафта” Руслан Ляпка також вбачає велику загрозу для життя людей у недотриманні норм техніки безпеки на АЗС, які заправляють автівки газом. “В Україні є безліч прикрих випадків загибелі людей через такі порушення. Наприклад, у 2018 році під Переяславом вибухнув газ на одній із заправок, оскільки він накопичився у підвальному приміщенні, якого на АЗС взагалі не мало бути. Тоді жертвами вибуху стали 6 осіб”, — пригадав Ляпка.

Ще однією загрозою для машин є вміст цього скрапленого газу з РФ, котрий, як говорить в. о. першого заступника голови правління ПАТ “Укртатнафта”, є менш екологічним, порівняно з бензином, який ще й виробляють в Україні. “Якщо подивитися на параметри якості цього скрапленого газу, яким заправляють автомобілі, то бензин є більш екологічним, оскільки, згідно з Технічним регламентом України щодо вимог до палив, вимог Євро-5, вміст сірки у паливі має бути не більш ніж 10 мг/кг (ppm). Так от у бензині він менше 10 мг/кг (ppm) – молекул сірки на мільйон молекул бензину, а на скраплений газ у цих регламентах, який ухвалив Кабмін, вміст сірки має становити до 50 ppm. Тобто у 5 разів більше шкідливих сполук. Тих речовин, які визначають екологічність палива. З Росії разом з автогазом везуть і газ для комунальних потреб, по якому по техрегламенту допускається взагалі аж  до 150 ppm сірки, що у 15 разів більше, ніж у бензині. І усе це все одно йде на АЗС”, — пояснює він.

Варто також зазначити, що двигун, який працює на паливі, що містить велику кількість сірки, отримує підвищений знос деталей, викликаний в результаті корозії. Підвищений вміст сірки в паливі зменшує термін служби моторного масла, каталізатора і фільтр сажі, так як збільшуються відкладення і нагар.

Більше того, Руслан Ляпка зазначає, що якщо у світовій практиці було б прийнято використовувати газ для машин, то автовиробники враховували б потреби і робили би такі автомобілі. Однак, у світі такого немає.

Від 1 січня 2018 року в Україні набула чинності вимога Технічного регламенту до автомобільних бензинів і дизельного палива, яка забороняє виробництво бензинів і дизпалива стандарту Євро-4, оскільки він допускає вміст сірки в бензинах і дизпалива не більш ніж 50 ppm. Стандарт Євро-5 регламентує максимально допустимий вміст сірки – 10 ppm. Державна компанія “Укргазвидобування” перейшла на виробництво палива стандарту Євро-5 ще у другій половині 2016 року, а Кременчуцький НПЗ – на початку 2017 року.

Детальніше на ТСН.UA: https://tsn.ua/ukrayina/chomu-rosiyskiy-skrapleniy-gaz-vbivaye-mashini-eksperti-rozpovili-scho-z-nim-ne-tak-1628608.html

21.09

Как Украине остановить российскую экспансию на топливный рынок

Зависимость Украины от импорта сжиженного газа из России достигла критической точки. Если ничего не предпринять, то как утверждают эксперты и игроки рынка, в течение ближайших лет в нашей стране остановится нефтепереработка, а за ней и нефтедобыча, и десятки тысяч людей останутся без работы. За последние семь лет потребление сжиженного газа в Украине выросло более чем в два раза, до 2 миллионов тонн. Одновременно с этим потребление бензина сократилось с 4,2 миллионов тонн в 2012 году до 2 миллионов тонн в 2019 году. Таким образом, за последние годы сжиженный газ существенно подкосил позиции бензина на национальном топливном рынке. Как рассказал агентству УНИАН и.о. первого заместителя председателя правления оператора Кременчугского НПЗ компании «Укртатнафта» Руслан Ляпка, передел украинского топливного рынка в сторону увеличения доли сжиженного газа является искусственным. Его старт был дан во времена режима Виктора Януковича в пользу олигарха Сергея Курченко, отвечавшего за финансы президента и его ближайшего окружения, путем существенного увеличения акциза на бензин. «Во времена еще олигарха Курченко были подняты акцизы на бензин. Он стали в четыре раза выше, чем на сжиженный газ. Потому что Курченку надо было «сделать» рынок автогаза. Он получал дешевый ресурс сжиженного газа и вместо того, чтобы продавать в баллонах, он решил по более высокой цене продавать его, как автомобильное топливо. Чтобы сформировать этот рынок были подняты акцизы, в результате чего бензин стал дорогой, а сжиженный газ дешевый», – сказал Ляпка. «В итоге объемы продажи сжиженного газа в прошлом году превысили 2 миллиона тонн и ежегодно растут на 10 процентов. Социальность сжиженного газа — это искусственная история, только за счет акциза», – добавил он. С тех пор Янукович и Курченко сбежали в Россию, в Украине несколько раз сменилась власть, а необоснованно высокий акциз на бензин и искусственно низкий на сжиженный газ сохранились, что стимулирует потребление последнего, подталкивая украинцев к переходу на этот более дешевый вид топлива. Это при том, что Украина способна на 100 процентов покрывать собственные потребности в бензине, тогда как сжиженный газ приходится импортировать. Более того, почти 80 процентов поставок автогаза в Украину осуществляется из Беларуси и путинской России. Последняя уже более шести лет ведет против нашей страны войну.   Еще совсем недавно Украина также зависела от поставок из России природного газа, чем неоднократно пользовался северный сосед в своем стремлении контролировать нашу страну. Эту зависимость нам удалось побороть и полностью заместить российский природный газ поставками с европейского рынка. От этого выиграли как потребители, так и страна в целом. Чтобы повторить успешный опыт отказа от российских энергоресурсов государству необходимо обеспечить должную поддержку национальной нефтеперерабатывающей и добывающей промышленности, а также восстановить социальную справедливость и прекратить стимулировать импорт автогаза из России, сократив до минимума разницу между акцизами на сжиженный газ и бензин, что уже сегодня способен сделать украинский парламент.

Восстановление социальной справедливости

Группа из 17 народных депутатов парламента 15 сентября зарегистрировала законопроект «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно сбалансированности ставок акцизного налога на топливо», который призван уравнять ставки акцизного налога на топливо в стране. Как рассказал УНИАН один из авторов данного законопроекта парламентарий Алексей Мовчан, принятие документа будет способствовать энергетической безопасности страны, а также восстановлению социальной справедливости, когда все автомобилисты вне зависимости от вида топлива, который они используют, будут платить одинаковый акциз, который полностью направляется на строительство дорог. Сегодня же жители Украины, которые используют бензин вынуждены платить налог в четыре раза больше, чем те автомобилисты, которые используют сжиженный газ. «Законопроект касается выравнивания ставок акцизного налога для разных видов топлива: для бензина, дизеля и газа. Все подгоняется под дизель. У нас сейчас ставка акцизного налога для дизеля около 139 евро, и мы выравниваем к нему. Таким образом, мы уменьшаем ставку акцизного налога на бензин с 213 евро до 139 и поднимаем акциз для газа с 52 евро до 139», – сообщил Мовчан. По его словам, после выравнивания ставок украинцы с меньшей охотой будут устанавливать на свои авто газобаллонное оборудование, чтобы использовать небезопасный автогаз, расход которого, к тому же, на 15-25 процентов выше, чем бензина. В будущем это позволит существенно снизить зависимость нашей страны от поставок топлива из России. «Сейчас рынок газа преимущественно российский. Около 75 процентов напрямую или не на прямую – через Беларусь – идет в Украину из России. То есть, когда мы покупаем российский сжиженный газ, то мы финансируем «Роснефть», «Газпром», соответственно, мы финансируем российскую армию. С этих доходов они содержат армию, которая убивает украинцев на Донбассе. Если мы вводим это регулирование, то, соответственно, газ станет дороже для потребления и его будут меньше потреблять, а значит мы будем меньше содержать российскую армию», – отметил депутат. «То есть по сегодняшним ценам газ может стоить 14 гривень, а бензин порядка 18 гривень. Тогда потребитель будет принимать решение в сторону бензина, поскольку пользоваться российским газом будет невыгодно», – отметил Мовчан. С необходимость пересмотра акцизов согласен и член правления Украинской энергетической ассоциации Дмитрий Марунич, отмечая, что складывающаяся на сегодня структура топливного рынка в стране не соответствует интересам украинских потребителей и производителей. «Выравнивание акцизов на бензин и сжиженный газ было бы целесообразно с точки зрения структурирования внутреннего рынка, так как, не обладая возможностями по производству больших объемов сжиженного газа, Украина за эти годы попала в существенную зависимость от импорта данного вида топлива из России. Как показывает опыт, Россия в этом смысле не прогнозируема. Были периоды, когда она ограничивала поставки, чем провоцировала диспропорции на внутреннем рынке, рост цен», – отметил Марунич. Также он согласился с мнением Руслана Ляпки о том, что популярность автогаза в Украине в последние годы была создана искусственно. «Есть много красивых разговоров, что сжиженный газа – это социальный вид топлива. Так он стал социальным видом топлива из-за в разы заниженного акциза. За счет этого он постепенно откусывал от бензинового рынка каждый год от 5 до 10 процентов на протяжении последних лет. Если бы акциз был примерно сопоставимым, то скорее всего, автогаз никогда бы не стал этим социальным видом топлива», – сказал Марунич, отметив, что с таким же успехом и бензин мог бы быть «социальным» видом топлива.

Деформация рынка – удар по национальной переработке

Недальновидность украинских политиков и чиновников, их нежелание принимать необходимые для страны решения поставили украинскую нефтеперерабатывающую и добывающую промышленность на грань выживания. Если ситуация не поменяется, то такие гиганты как Кременчугский НПЗ и крупнейшая нефтедобывающая компания страны «Укрнафта» в ближайшее время могут попросту остановится или обанкротиться. «В результате повышения акцизов на бензин зажали украинскую переработку. Наши объемы продаж по бензину падают из года в год, так как растет потребление сжиженного газа. Мы уже дошли до ситуации, когда еще один год такого роста потребления газа и объем потребления бензина станет ниже нашей минимальной технологической выработки. Мы просто остановимся», – сообщил и.о. первого заместителя председателя правления компании «Укртатнафта» Руслан Ляпка. По его словам, остановка украинских нефтеперерабатывающих заводов, в первую очередь, ударит по крупнейшему национальному добытчику нефти компании «Укрнафта», так как ей некому будет поставить добытый ресурс, а экспорт нефти из Украины запрещен. «Это касается не только нашего завода, вопрос более глобальный. Это касается многих секторов экономики, десятков тысяч рабочих мест и энергетической безопасности страны. По сути, «Укрнафте» некому будет продать свой ресурс. Речь идет о закрытии всей нефтедобычи в стране. Даже если откроется экспорт, то из-за логистики и других расходов цена будет такая, что они не смогут зарплаты людям выплачивать. Они так долго не проживут», – отметил Ляпка, добавив, что потери бюджета из-за заниженных акцизов на автогаз составляют ежегодно около 5 миллиардов гривень. Как заявил депутат Верховной Рады Алексей Мовчан, выравнивание акцизов на автомобильное топливо позволит не допустить такого сценария. «Мы сейчас или ничего не делаем, и Кременчугский НПЗ закрывается, а за ним падает вся отрасль, или мы принимаем закон и даем возможность не только Кременчугскому заводу, но и, например, Одесскому, Лисичанскому заводу работать и развиваться, и производить качественную продукцию для украинского потребителя. Мы этим законопроектом создаем условия для развития национальной нефтепереработки. Для того, чтобы сохранить нефтепереработку, рабочие места, налоги необходимо, чтобы рынок бензина, как минимум, не падал», – сказал Мовчан. В свою очередь Ляпка отметил, что выравнивание ставок акцизов позволит развиваться украинскому топливному рынку в конкурентных условия, от чего выиграет как потребитель, так и государство. «Необходимо восстановить социальную справедливость, когда все потребители автомобильного топлива находились бы в равных условиях. Не должны потребители бензина платить акциз, который идет на строительство дорог, за всех остальных. Выравнивание ставок ставит всех в одинаковые, конкурентные условия. Далее потребитель, исходя из экономики, покупает тот или иной вид транспорта, тот или иной вид топлива. Это формирует рынок. Зачем государству стимулировать потребление сжиженного газа, если Украина его в таких объемах не в состоянии производить. Он импортируется из России», – сказал Ляпка. Сегодня у нашей страны есть возможность остановить падение собственной промышленности и перестать поддерживать экономику России. Соответствующий законопроект зарегистрирован в Верховной Раде и должен быть как можно скорее проголосован. Однако, это только первый шаг. Украинская нефтяная промышленность при должной поддержке государства имеет огромный потенциал роста, но над ее развитием необходимо системно работать. Без этого об энергетической независимости страны можно забыть.


Подробнее на УНИАН: https://www.unian.net/economics/energetics/kak-ukraine-ostanovit-rossiyskuyu-ekspansiyu-na-toplivnyy-rynok-novosti-segodnya-11151968.html